Як Березна була Райгородком, або Березинська фортеця за часів Речі Посполитої

Березне2Я думаю, що багато з нас бували за своє життя на Західній та Правобережній Україні, милувалися та приходили в захват від замків, щобули побудовані польськими та українськими магнатами за часів Речі Посполитої. Проте мало хто з чернігівців знає, що на території нашої області також знаходилась значна кількість замків збудованих за польських часів, тобто між 1618–1648 роками. Хочеться розпочати цикл невеличких публікацій про ці приватновласницькі садиби та замки. Нажаль, сьогодні ці відомості в більшості своїй залишаються доступними та відомими лише вузькому колу дослідників Чернігівщини. Тож будемо намагатися хоча б частково підняти завісу, за яким наша з вами історія, історія Чернігівщини, історія України.

Одним з найбільш значних замків нашого регіону була відома кожному чернігівцю БЕРЕЗНА.

Сучасне смт Березна знаходиться за 35 км на захід від Чернігова. Свого часу, відомий збирач та дослідник чернігівських старожитностей О. Шафонський Березне3висловив припущення, що за часів Речі Посполитої Березна називалась Райгородом. Також, на його думку, цю назву мали якраз укріплення, а південніше них на річці Березні знаходилось поселення, однойменне до річки, дещо пізніше ці поселення зрослися отримавши назву останнього. Дану думку на документальних джерелах підтвердив П. Кулаковсий. Археолог В. Коваленко відстоює версію, що на місці сучасного Березного в ХІ–ХІІІ ст. існував літописний Березий (згаданий під 1152 р.). В 1981 р. там були проведені археологічні роботи. Окрім давньоруського матеріалу було зібрано і колекцію речей ХVII–ХVIIІ ст. Автор розкопок зазначає, що ур. Замоковище являє собою фактично острів. Спочатку це, вірогідно, був мис, який утворився на місці злиття невеликих річок Сухоносівка і Клевень. При спорудженні городища було викопано рів, що з’єднав обидві протоки. Східний пологий кінець мису також було відрізано ровом. Сам мис складається, начебто, з двох частин 60Х30 м і 100Х150 м. В. Коваленко зазначає, що невелике укріплення тут виникло, ще в давньоруський час, проте його ж археологічні дослідження не виявили тут залишків оборонних споруд давньоруського часу, натомість в траншеї було зафіксовано незначні дерев’яні залишки оборонних конструкцій доби пізнього середньовіччя. Дещо прояснити ситуацію з укріпленнями Березни ХVII ст. допомагає план Березинської фортеці кінця ХVIIІ ст. Конструктивні особливості оборонних споруд (ломана куртина, невеликі бастіони), зображені на цьому плані, свідчать про те, що він відображає особливості фортеці після реконструкції на початку ХVIIІ ст. Вірогідно цей план був перемальований з більш раннього плану, оскільки хронологічно синхронний плану словесний опис Березинської фортеці О. Шафонського вказує на те, що вже наприкінці ХVIIІ ст. фортифікації Замковища не простежувалися: «…между протоком Клевеню и Сухоносовкою, стоит возвышенное небольшое ровное место, Замковище называемое, которое по словесным преданиям жителей, в старину польским замком было, в котором, как и везде, владелец польский живал. Ныне оное сравнено, так, что никакого вала не видно и на нем разные жители живут». На плані ж кінця ХVIIІ ст. чітко видно вали і бастіони. Загалом цей план співпадає з археологічним планом відзнятим В. Коваленком, також обидва плани відповідають вербальному опису Березинської фортеці 1654 р.: «Город Березова стоит на старом городище, на горе; огорожен стоячим острогом. Башень и обламов и торасов нет; одне ворота проезжие; на воротех башни нет. Да около того городка с трех сторон течет речка Гайстурова Струга, и от того городка течет межи слобод того городка Березова. А жилых дворов в том остроге нет. Да в том же городе в слободе устроена церковь деревеная, новая, во имя Благовещение присвятые Богородицы. А дворы козачьи и мещан стоят по обе стороны по речке Гайстуровы Струги и по реке Березовой. А наряду, и зелья (пороху) и свинцу и зелейного погреба в том городе нет».Березне4

Як засвідчують документи, замком у Березні з кінця 1630-х рр. володів польний гетьман М. Потоцький. Як відзначає П. Кулаковський, не відомо чи приїздив пан Потоцький до свого Райгородка, однак його замок все ж тут був.

Це те, що стосується Березни за часів Речі Посполитої. Напевно, було б неправильним не згадати хоча б коротенько подальшу історію її фортеці.
У 1648 р. польська фортеця в Березні була захоплена повсталими козаками, з цього часу вже почалося її існування як козацької твердині – сотенного містечка. Вірогідно, що в період з 1654 до 1664 рр. фортецю польських часів було посилено міщанами та козаками, зважаючи на постійні військові конфлікти на території Гетьманщини.

У 1664 р. до фортечних стін міста підійшло військо польського короля Яна ІІ Казиміра, яке перед цим штурмом оволоділо невеличкою фортецею Солтикова Дівиця. Ця невеличка фортеця, що була значно меншою від Березни, чинила такий шалений опір і завдала війську короля настільки значних втрат, що Як Казимір не став навіть штурмувати Березну, яку обороняла березинська сотня козаків сосницього полковника Якова Скидана. У першій половині ХVIII cт. Березинську фортецю було реконструйовано на європейський манер: насипано нові вали, на Чернігівській, Столенській та Менській брамах було споруджено нові башти, по оборонному периметру зведено чотири п’ятикутні бастіони за системою французького інженера Вобана.

Уже в другій половині ХVIII cт. Березинська фортеця почала руйнуватися, втративши своє стратегічне значення, з кінця ХVIII cт. закінчується історія Березни як фортеці і починається історія мирного містечка, а це вже зовсім інша історія.

Олександр БОНДАР, м. Чернігів 

 Березне

Мітки: , , , , , , , , ,
Підписатися на RSS коментарів до цього запису.

2 коментарі

  1. “Сучасне смт Березна знаходиться за 35 км на захід від Чернігова”.
    Ви впевнені, що на захід?

  2. ну на схід… помилився трошки))) то що б вороги не здогадалися)))

Залишити відповідь