Володимир Глинський — у боротьбі з московськими більшовиками

Результат пошуку зображень за запитом "наступ армії УНР Київ 1919"Серед багатьох чернігівців, ім’я Володимира Євгеновича Глинського знає далеко не кожен, навіть серед істориків. Тож спробуємо, донести до громадськості, хоча б основні факти його біографії.

Народився Володимир Глинський 30 липня 1874 р. у Чернігові, походив із дворян Радомської губернії. Народився у Чернігові. Закінчив 4-класну Люблінську чоловічу гімназію. На військову службу вступив 10.08.1893 р. однорічником 2-го розряду до 69-го піхотного Рязанського полку (Люблін). Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1897 р.), вийшов підпрапорщиком до 69-го піхотного Рязанського полку. 09.10.1904 р., у зв’язку з втратами російської армії на Далекому Сході, був відряджений у резерв штабу Манчжурської армії. З 29.11.1904 р. служив у 12-му піхотному Сибірському Барнаульському полку. За бойові заслуги одержав звання штабс-капітана (27.09.1905 р.). 18.05.1906 р. перевівся до 69-го піхотного Рязанського полку, у складі якого у 1914 р. вирушив на Першу світову війну. Останнє звання у російській армії — полковник.

В українській армії з 1918 р. З 15.02.1919 р. — т. в. о. начальника штабу 17-ї пішої дієвої дивізії Дієвої армії УНР (протягом кількох днів). У подальшому – помічник командира 49-го пішого дієвого полку ім. І. Франка. З 16.03.1919 р. – командир 50-го пішого дієвого Звягельського полку Дієвої армії УНР. Під час наступу Армії УНР на Київ, заступник командуючого Київським фронтом.

План бою під Стремигородом 23 березня 1919 р. Операцією керував Володимир Глинський З книги Пузицький А. Боротьба за доступи до Київа//За Державність. — Каліш. — 1935. – № 5. — С. 32

Під час прориву оборони більшовиків на р. Тетерів 05.04.1919 р. був важко контужений. Перебував у шпиталі, коли українські війська стрімко почали відходити до західних кордонів України під натиском тифу та ворога залишився на території яку зайняли денікінці.
Восени 1919 р. був мобілізований до складу Збройних Сил Півдня Росії на Правобережній Україні. Взяв участь у Бредовському марші – марші частин Білої армії та цивільних на початку 1920 р. з району Одеси до Польщі.

У червні 1920 р. з частиною інших українців, що перебували в складі білогвардійських формувань, інтернованих у Польщі, перейшов до Армії УНР. З 02.08.1920 р. — начальник тилу 1-ї Кулеметної дивізії Армії УНР.

Подальша доля невідома.

У 2016 р. розпорядженням Чернігівської міської ради 1-й провулок Пархоменка було перейменовано на вул. Володимира Глинського

 

Карикатура. За свободу і мир в Україні. 1919 р.

Олександр Ясенчук, публікацію підготовлено в рамках проекту «Чернігів – місто УНР», який реалізує БФ «ЗАХИСТИМО УКРАЇНУ!» за сприяння Чернігівської міської ради, історичного клубу «Холодний Яр», Сіверського інституту регіональних досліджень та Фундації «Вільні Люди».

Джерела:
Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007.
Пузицький А. Боротьба за доступи до Київа//За Державність. — Каліш. — 1935. – № 5. — С. 32, 37, 38. – № 6. — С. 32.

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь