Валентини Ланевич «Ви чули, як співають чорні солов’ї?»

Книга поезії та прози Валентини Ланевич «Ви чули, як співають чорні солов’ї?» вийшла у світ цього року у друкарні «Домінант» міста Мена, заснував яку відомий волонтер Анатолій Скиба. Мені ж видання презентував волонтер Валентин Олексієнко з позивним «Боцман». І це не випадково, адже п. Валентина не просто українська жінка, яка вболіває за майбутнє своєї держави, вона ще й активно допомагає воїнам, тож тема російсько-української війни для неї надзвичайно болюча.
Саме тому, ошатна книга щедро ілюстрована світлинами із бойових буднів чернігівських захисників Вітчизни та волонтерів. Серед них сам Валентин, Роман Стеценко, Віталій Ніконенко, Віталій Курач, Оксана Рубан, Світлана Корольова та багато інших.
Тому і значне місце у виданні займає поезія присвячена російсько-українській війні:
Снувались довгополі тіні,
Вплітались у вечір,
Що нависав над зруйнованими
Каркасами будівель
Та темним платком
Накривав похилені голови,
Зчорнілих від осінньої
Дощової пори соняшників,
Що стояли осиротіло на полі,
Ніби, заціпеніли
І скидались на скорбних,
Згорьованих вдів та матерів,
Котрі то заламують руки-листя,
Коли безвітряно,
То майже знеживіло
Підіймають їх до неба,
Коли надбігає вітрисько
І шарпає ними:
Пошерхлими, сухими.
Привид війни блукав довкіллям,
Лякав усе живе
І тільки зграя чорних круків,
Розсікаючи крильми повітря,
Кружляла з голосним гомоном.
Їх, наче, зовсім не турбували
Жовтаво-червоняві цяточки,
Що з кожною хвилиною
Збільшувались на горизонті
Та несли із собою
Наростаючий гул.
Вигнувшись дугою,
Освітили хмари
І рикошетом вдарились об землю,
Підіймаючи вгору бите скло,
Каміння та стовп пилу.
У відповідь,
З-за кущів густої ліщини,
Вогнем огризнулась гармата.
Запалахкотіло.
Забахкало навкруги.
Реготнула смерть, сіючи розпач,
З глибин якого виростала злість
І вдихала у серця воїнів
Силу волі та дух праведності,
Що розростались у душах
Непохитною мужністю.
Валентина Ланевич народилася 1964 року на хуторі Наїздово на Любечівщині Волинь, писати почала, зовсім недавно, у 2010 році. І хоча збірка «Ви чули, як співають чорні солов’ї?» її перша збірка, відчувається зрілість автора.
Я не зову себе поетом –
Пишу, що відчуваю, чим живу.
Та все ж словесним переплетом
Душу чиюсь невабом й зачеплю.
Щиро зізнається п. Валентина.
З книгою можна ознайомитися у КМЦ «Інтермеццо».

Олександр ЯСЕНЧУК, член НСЖУ

 

Мітки: 

Залишити відповідь