У Чернігові історики обговорили «білі плями» в історії України

Показується DSC_0508.JPGПід такою назвою 24 травня 2016 р. на базі Чернігівського інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського відбулася міжрегіональна науково-практична конференція. Її організаторами виступили управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації та кафедра суспільних дисциплін і методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського. Як і при проведенні попередніх заходів історичного характеру, конференція пройшла за підтримки, науково-методичного супроводу та безпосередньої участі співробітників Українського інституту національної пам’яті.

Конференцію відкрив проректор ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, доктор філософських наук, професор кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Віктор ДОВБНЯ. У своєму вступному слові він зазначив, що вибір теми конференції зумовлений рядом об’єктивних обставин, в т. ч. необхідністю переосмислення складних процесів української історії. «Білі плями» є серйозною проблемою, яка вимагає фундаментальних досліджень широкого спектру історії України – від процесів формування нашої державності, етнополітичних процесів на українських землях, політики російського царату по відношенню до українського народу до складної і неоднозначної історії України радянського часу, історичної правди щодо внеску України у перемогу над нацистською Німеччиною, суспільно-політичних та соціально-економічних процесів у країні за майже 25 років незалежності, боротьби проти російської агресії тощо. Завдання подібних досліджень – не просто наукові розвідки. Головне – їх прикладний характер, тобто практичне використання учителями на уроках суспільних дисциплін.

Як зазначила Ліна Костенко у своїх знаменитих «Записках українського самашедшего», «росіяни написали свою історію, де немає нас. Карамзін, як Колумб, за словами Пушкіна, відкрив їм іхню історію. То відкрийте собі свою! Чому ж у нас немає свого Колумба?». Ось чому саме з таких невеликих цеглин, як конференція «Білі плями в історії України», поступово сформується потужний фундамент для написання правдивої, неміфологізованої історії нашої Батьківщини.

«Білі плями» не є чимось абстрактним. Вони витравлюють національну пам’ять народу, оскільки за ними ховаються конкретні події, які насправді були, але з певних, в першу чергу політичних, мотивів, замовчувалися. Так сталося, що в нашій вітчизняній історії виявилося багато «білих плям», що стосуються як видатних особистостей, так і загальних суспільно-політичних, освітніх, громадсько-культурних подій. Природа появи «білих плям» за своїм характером різноманітна. Існують події, про які офіційна державна політика неофіційно забороняла говорити. З іншого боку, хоча інформація про ті чи інші події існувала, вона просто замовчувалася чи перебувала під грифом «секретно». Саме тому до цих пір не вдалося позбутися всіх «білих плям».

Позбутися їх – це і завдання національно-патріотичного виховання, яке в сучасних умовах набуває надзвичайного значення. Адже Україна перебуває у стані становлення власної державності і усвідомлення українцями своєї ідентичності. Більше того, понад два роки ми знаходимося у стані війни з країною, яка десятиліттями вважалася братньою.

Від імені керівництва Українського інституту національної пам’яті побажав учасникам конференції плідної роботи його представник в області Сергій БУТКО. Він підкреслив, що прийняття парламентом у минулому році чотирьох декомунізаційних законів чітко визначило державну політику у національній політиці пам’яті, відмову від тоталітарної спадщини і закріпило досягнення української історичної науки незалежної держави щодо нашого минулого у 20-му столітті, суттєво полегшало повернення власної історії українському народу.
Доповіді учасників конференції стосувалися широкого спектру проблем – від археологічних досліджень до «гібридної війни» Росії проти України.

Так, наприклад, доцент кафедри історії України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук Людмила ЯСНОВСЬКА та старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук Алла Єрмоленко поділилися своїми дослідженнями в царині археології, які доводять наявність на території Чернігівщини стародавніх поселень, високий рівень культури та побуту жителів тієї епохи. Розвитку земської бібліотечної справи на Ніжинщині в кінці ХІХ – початку ХХ століть присвятила свій виступ Наталія Нагорна, вчитель історії та правознавства Ніжинської гімназії № 16. До речі, співавтором доповіді стала учениця 7 класу цієї ж гімназії Вероніка МИКОЛАЄНКО.

Цікавими і змістовними були доповіді «Меценатство в Україні: невідомі та забуті приклади безкорисливої діяльності», «Вибори до Першої Державної Думи Росії на Чернігівщині 1906 року», «Жіночі батальйони у роки Першої світової війни: міфи та реалії», «Соціальні виміри політики більшовиків щодо емансипації жінок у 1920-х роках», «Діяльність центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК щодо ліквідації губернського поділу УСРР та врегулювання питань кордонів у другій половині 20-х років ХХ ст.», з якими виступили старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського Аліна КЛЕПАК, доцент кафедри історії України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук Тамара ДЕМЧЕНКО, доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук Оксана ОНІЩЕНКО, вчитель історії та правознавства Ніжинської гімназії № 16 Наталія НАГОРНА (це була друга тема, представлена педагогом на конференцію) та старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук Оксана САГАЧ.

Особливий інтерес викликали теми, присвячені подіям Другої світової війни та участі в ній України. Ключовими тут стали виступи представників Українського інституту національної пам’яті Сергія ГОРОБЦЯ та Сергія БУТКА – «Міфологізація Другої світової війни: важкий шлях до правди», «Радянські політичні репресії під час німецько-радянської війни 1941-1945 рр. на території Чернігівщини».

Проблематиці людських доль у роки війни стосувалися виступи доцента кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидата історичних наук Лідії НЕСТЕРЕНКО та старшого викладача цієї ж кафедри Євгенія ШПИЛЕВСЬКОГО, а також вчителя історії ліцею №15 м. Чернігова Юлії ВАСИЛЬЦОВОЇ – «Епістолярій остарбайтерів як джерело вивчення життя українських робітників на території третього рейху (на прикладі листів Анни Мазун)», «Полковник Михайло Бланк – герой свого часу», «Політика німецької влади на території Чернігова в освітній сфері в період окупації».

Виступ доцента кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидата історичних наук Михайла КОРОПАТНИКА стосувався актуальної, як з точки зору історії, так і сьогодення, теми – «Гібридна війна» як таємний інструмент радянського і російського керівництва, спрямований на геноцид української нації (1917 – 2016 рр.)». Проблеми формування української політичної нації, подолання наслідків тоталітарного минулого розглядалися у доповідях аспіранта Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віталія СИДОРА (заочна участь у конференції), учителя історії вищої категорії Радянськослобідської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чернігівської райдержадміністрації Світлани ЗУБРИЦЬКОЇ, старшого викладача кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського Андрія ВОЛИНЦЯ. Теми їх виступів – «Відродження сакральної ландшафтної скульптури на українських теренах у пострадянський період як важлива сторінка актуалізації українцями своєї національної ідентичності», «Декомунізація: реальність та міфи сьогодення», «Досвід декомунізації в Україні». Завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання, кандидат педагогічних наук, доцент Олександр МОКРОГУЗ на прикладі змісту російського підручника для 6-го класу наочно продемонстрував, як народжуються «білі плями» у викладанні історії в інтерпретації авторів з Росії.
За підсумками конференції буде видано збірник матеріалів.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України

Мітки: 

Залишити відповідь