Список / Сітка

Архів меток: ХІХ ст.

Літературна діаспора Чернігова

Літературне життя  російськомовного Чернігова здебільшого було і залишається українським. Найбільшою творча активність в місті припала на часи мешкання тут Михайла Коцюбинського. Письменник, на відміну від багатьох колег, наважився закорінитися  в Чернігові…. Читати далі »

Червінські: кінообраз та реальність або династія науковців з Чернігівщини

Український серіал «Кріпосна» став хітом за кількістю переглядів у Польщі. Кількість його глядачів дедалі зростає, пише BBC. Події стрічки відбуваються в Ніжині в 19 столітті. Там мешкає заможний поміщик Червінський, жорстокий… Читати далі »

Т. Г. Шевченко на Чернігівщині р. 1859.

У Чернігівському історичному архіві зберігається справа канцелярії Чернігівського губернатора «По отношению С.-Петербургского Обер-Полициймейстера об учреждении полицейскаго надзора за назначенным в Академики Тарасом Шевченком» з року 1859 (таємний стіл; почат. 5… Читати далі »

Чернігівці у 2-й Запорізькій бригаді армії УНР

В Державному архіві вищих органів влади України зберігається великий масив документів військових частин Українського війська періоду 1917-1921 рр. Серед цих документів є сорок одна «Реєстраційна картка» вояків 2-ї стрілецької Запорізької… Читати далі »

Менський козацький отаман Яків Омелюта.

Яків Омелюта був сотенним отаманом Менської сотні. Сотня створена на початку 1654 р. як військова та адміністративна одиниця Ніжинського полку, і проіснувала до 1782 року. Виникла внаслідок перемоги Богдана Хмельницького… Читати далі »

Будинок губернського земства і Красна площа

«Головою губерніальної земської управи був обраний колишній її голова О. Свічин, місцевий дідич, дуже поступова й всіма шанована людина, щирий приятель українства, особистий друг старого Шрага». Зі спогадів Дмитра Дорошенка… Читати далі »

Історія села Охрамієвичі

Охрамієвичі – село Корюківського району Чернігівської області, центр сільської ради, до складу якої ще належать малі села Лупасове та Червона Буда. Охрамієвичі виникли, імовірно, у І пол. XVI ст., оскільки… Читати далі »