Народна ікона Чернігівщини. Альбом.

Народна ікона Чернігівщини. Альбом. Упорядники: Оксана Романів-Тріска, Олександр Молодий, Андрій Кісь. – Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2015. – 424 с. (19 а.а.). – Тираж 1000 пр. – ISBN 978-966-97470-2-0.

Хатні ікони ХІХ ст. – яскраві виразники національно-культурної ідентичності. Вони є одним з найбільш багатих мистецьких пластів, що характеризують світ українського селянства. В альбомі вперше опубліковано чисельну колекцію хатніх ікон Чернігівського краю (309 одиниць) – осередку давньоруських, а згодом козацьких культурних традицій. Хатні ікони ХІХ – це  унікальні пам’ятки віри, які водночас відображають художні смаки та місцеві народні традиції. На даний час багато осередків хатнього іконопису залишаються малодослідженими, а твори, що з  них походять – невідомими. В альбомі вичерпно представлено домашні ікони Чернігівського краю, які зберігаються у численних музейних і приватних збірках. Їх окремий стиль виконання  вказує на існування значного іконописного центру, в якому склалися особливі художні традиції. Більшість чернігівських образів  поєднані колоритом, орнаментикою та особливою для кожного сюжету схемою зображення. Їх основною розпізнавальною ознакою є кольорова гама.

FullSizeRender

Твори, репродуковані у виданні, походять з Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана, Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»,  «Замку-музею Радомисль» і багатьох приватних колекцій України. У текстовій частині представлені статті – «Народна ікона Чернігівщини» (Травкіна О., 1,2 а.а.), «Феномен чернігівських образів» (Романів-Тріска О.,1 а.а.) та окремі тексти до розділів: «Господь Саваоф», «Христос Спаситель», «Страсна тематика», «Богородиця з Дитям», «Богородиця Тихвінська», «Богородиця Почаївська», «Богородиця Троєручиця», «Богородиця Охтирська», «Богородиця Неопалима купина», «Богородиця Казанська», «Богородиця з Ісусом та Іваном Хрестителем», «Богородиця Курська», «Коронування Діви Марії», «Покров Богородиці», «Св. Миколай», «Св. Варвара», «Св. Параскева», «Св. Юрій Змієборець», «Святі Флор і Лавр», «Св. Іван Воїн», «Св. Тихон Задонський», «Апостоли Петро і Павло», «Пророк Ілля», «Св. Пантелеймон» «Св. Власій, св. Харлампій», «Св. Василій Великий», «Св. Юліан» (Романів-Тріска О., 2, 2 а.а.).

DSC_7284

У виданні зібрано більше тридцяти типів ікон різної іконографії, які написані за однією (або близькою) стилістикою. Всі твори систематизовані за циклами: Господній, Богородичний, агіографічний та за іконографічними розділами. Оскільки кількість збереженість ікон різна, то в деякількох випадках пам’ятки об’єднані – наприклад, до Страсної та Євхаристійної тематики увійшли сюжети Христос, благословляючий хліб і вино, «Ecce Homo (Це людина)», Христос Виноградна Лоза,Воскресіння Христове.

До Господнього циклу належить ряд сюжетів, запозичених із західної іконографії та адаптованих українськими граверами і малярами, це зокрема: Христос Виноградна Лоза, Ісус Христос, благословляючий хліб і вино, Ecce Homo (Це Людина), Христос-Недремне Око. Деякі теми, зокрема Господь Саваоф  та Христос-Недремне Око належать до  унікальних українських іконографічних типів, яким не знаходимо аналогій в європейському мистецтві. 

DSC_7295

У статях до розділів подано інформацію щодо появи описанного іконографічного зразка, його поширення в Україні, народного сприйняття цього сюжету та вірувань, з ним пов’язаних. У вступній статті аргументовано вплив зовнішніх чинників причини, які спричинялись до домінування тієї чи іншої тематики. Зокрема пояснено, що Чернігівщина (в силу порубіжжя) зазнавала як західноєвропейського так і російського релігійних впливів. Починаючи з 1688 р., відбувалося підсилення російського впливу, оскільки Чернігівська єпархія перейшла у підпорядкування Московському патріарху. Тут активно розповсюджували храмові ікони російського зразка та поширювали російські гравюри для популяризації тих чи інших  православних святинь. Тому серед хатніх ікон зустрічаємо багато привнесених зразків – це Богородиці Казанська, Тихвінська, Троєручиця та ін.

Велику частку в альбомі становлять ікони, присвячені Богородиці з Дитям. На хатніх іконах відтворювали чотирнадцять типів відомих чудотворних образів.  Повне, системно опрацьоване представлення хатніх ікон Чернігівщини, заповнює прогалину у вивченні великого іконописного осередку та слугує переконливим інформаційним джерелом для його подальшого дослідження. Водночас видання стає інформаційним довідником для сучасних митців задля збереження, відтворення та подальшого розвитку іконопису на ґрунті українських народних традицій.

Книгу можна придбати у КМЦ “Інтермеццо” (м. Чернігів, вул. Шевченнка, 9) тел. 063 236 18 03

Залишити відповідь