Кого на Сосниччині називали литвинами, а кого “зміїними головами”

“З фольклорних пережитків у минулому.
Колись жителі одного села підсміювались над жителями другого, сусіднього, прикладали до них ущіпливі найменування.
Так, наприклад, жителі с. Баби (нині с. Жовтневе Менського району) прозивали жителів с. Ольшаного Сосницького р-ну «сливами» за вживання слова «сливе», самі бабяни в таких випадках говорили: «мало не», «пошти». Слово «майже» не вживалось.
З свого боку, ольшанці називали баб’ян «гадючиними головами». Гадаємо, що назва «гадючі голови» це натяк – відгомін дуже давніх подій – стосунків
місцевих жителів з половцями і засвоєння баб’янами з приводу цих стосунків особливих звичаїв (культа вогню, дня п’ятниці тощо).
Жителів с. Слобідки Менського р-ну називали «чернечі недоганки». В цій назві відбився факт належності с. Слобідки Макошинському Миколаївському монастирю, який сильно експлуатував слобожуків.
Назву «ракосвят» сосничани прикладали до жителів с. Киріївки Сосницького р-ну за те, що разом з пасками вони, буцім-то святили раків.
Сосничани й жителі тих сіл, котрі в своїх говірках «окають», називали населення напівніч від них з акучими говірками «литвинами»за їх деяку схожість у говірках з білорусами.

Колись, у весільній пісніс півали: «Не наступай, Литва,- буде з тобою битва!». Отже, завдяки шлюбам , стосунки зміцнілись, і недавно у весільній пісні (в Карюківському р-ні) записані такі слова:
«Одступітесь, наші, од столу до полу,

– нехай сяде литвин з своєю литвою, з нашою сестрою!».

Давні звички наших селян щодо надання ущіпливих прізвищ сусідам варт порівняти з подібними ж звичками у давніх чехів. В Чехії зустрічались села, жителі котрих називали «жабоїди», «жукоїди» тощо.
Ю.Виноградський
М. Сосниця (смт)
29 січня 1965 р.”

Сосниччина краєзнавча

Світлина від Сосниччина краєзнавча.

Світлина від Сосниччина краєзнавча.

 

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь