Книга “Анатомія селянських повстань: Городнянське повстання 1931 року під проводом Якима Рябченка”.

У Чернігові вийшла друком збірка документів і матеріалів “Анатомія селянських повстань: Городнянське повстання 1931 року під проводом Якима Рябченка”.
Книга містить протоколи допитів українських повстанців, інформаційні зведення секретарів Городнянського райкому компартії, постанови працівників ҐПУ… Слідчі матеріали про повстання в Городнянському районі на Чернігівщині публікуються вперше.
Повстання очолив уродженець с. Тупичева 41-літній Яким Рябченко, колишній червоний партизан. У 1919 р. він був начальником повітової міліції, а 1920-го – начальником повітового політбюро, тобто керівником ЧК. У повстанні взяли участь й інші колишні червоні партизани. Раніше вони, повіривши соціальній демагогії комуністів, допомогли Москві завоювати Україну. У роки т. зв. колективізації ці люди нарешті збагнули, що Росія загарбала Україну з метою її нещадної експлуатації.
Яким Рябченко встановив зв’язок із своїми колишніми ворогами, які захищали Україну в лавах Армії УНР. Повстанці розправлялися з помічниками московських окупантів. 14 травня 1931 р. вони вбили міліціонера, кандидата у члени компартії Ф. Петренка, який приїхав вистежувати повстанців на хут. Безік Бурівської сільради Городнянського району.
Яким Рябченко говорив, що Україна має бути тільки для українців. Повстанці хотіли відродити козацький лад. Чимало чернігівців були козацького походження. Суддівські функції в кожному населеному пункті повинні здійснюватися козацькою радою. Козаки мали бути озброєними.
Населення годувало і прихищало своїх захисників. 17 червня 1931 р. за 8 км від Городні відбувся бій повстанців з карателями. З 100 – 150 козаків лише половина мала рушниці, втинки та револьвери. Бракувало й набоїв.
Під кулеметно-рушничним вогнем курсантів Гомельської школи Товариства сприяння обороні, ҐПУ і міліції селяни відступили… Вороги схопили важко пораненого Рябченка.
У його справі окупанти відкрили провадження проти 174 осіб, 36 з них засудили до різних строків ув’язнення, а Рябченка і 17 його побратимів – до розстрілу. Ось їхні імена: Рябченко Яким Гнатович,? Шаш Мойсей Парамонович,? Сущик Василь Іванович,? Дробноход Іов Устимович,? Ступак Яків Андрійович,? Бугрим Яків Дмитрович,? Булах Федір Петрович,? Мельник Олексій Дмитрович,? Редько Петро Яковлевич,? Бондаренко Євдоким Данилович,? Пономаренко Яків Іванович, Чугай Олексій Савович,? Мурач Єгор Леонтійович,? Кравченко Михайло Арсенійович,? Тимошенко Кіндрат Степанович,? Зуб Мирон Васильович,? Філон Олександр Андрійович і? Комзол Родіон Єгорович.
У вересні 1989 р. Чернігівська обласна прокуратура реабілітувала всіх повстанців. Однак у березні 1991 р. скасувала свою постанову як помилкову – через причетність Якима Рябченка та його соратників до вбивства окупантів і зрадників України.
Укладачі видання Олена Лисенко і Роман Подкур у вступі до книги зазначають: “Одним із завдань громадськості та депутатського корпусу Верховної Ради незалежної України є ухвалення нового Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні”, що стане запорукою визнання у законодавчому полі широкого спротиву комуністичному режиму в Україні”.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського краєзнавчого музею

Газета “Незборима нація”

До теми:
Виступ Рябченка — найбільш масове повстання селян проти Радянської влади
Чернігівських селян розстріляли за українську мову

Мітки: , , , , ,

Залишити відповідь