Іван Георгійович Спаський – ніжинець, що став засновником вітчизняної нумізматичної школи

Цього року виповнюється 115 років від дня народження Івана Георгійовича Спаського – видатного вченого, нумізмата, визнаного засновника вітчизняної нумізматичної школи, який понад 50 років працював у відомому на весь світ музеї – Державному Ермітажі.


Іван Георгійович Спаський

А починалась ця історія у далекому 1904 році, коли 24 лютого (ст. стиль) в родині Ніжинського священика Соборно-Миколаївської церкви Георгія Івановича Спаського народилась п’ята дитина, хлопчик якого назвали Іванком.

Про атмосферу в родині красномовно свідчать слова І.Г.Спаського: «Какое счастье ссудила нам судьба, послав в мир в
Івана Георгійовича Спаського доме батюшки Спасского!».

У 1914 році він склав іспити до класичної чоловічої гімназії. У подальшому зародження і формування його наукових інтересів відбувалось під благотворним впливом старшої сестри Євгенії, у майбутньому відомої дослідниці української етнографії.

Іван Георгійович так згадував про ті часи: «…С того времени, когда я стал что-нибудь соображать, я был убежден, что нет ничего прекраснее, красивее, умнее и добрее нашей Жени. Я бесконечно обязан ей, ее тактичному, ненавязчивому руководству мною, моими интересами, увлечениями».

По закінченні гімназії сестра допомогла йому підготуватись до вступу в Ніжинський інститут народної освіти (НІНО).

У студентські роки завдяки старшій сестрі відбулось знайомство І.Г.Спасского з Володимиром Лесючевским – мистецтвознавцем та очільником першого у Ніжині публічного музею, що був відкритий 7 листопада 1920 року. Дружні стосунки, що зав’язалися, дали можливість набратися досвіду музейної роботи. Свої перші кроки у велику науку І.Г. Спаський зробив разом з В.І.Лесючевским, коли в 1921 р. вони зробили археологічне дослідження староруського городища в с. Плоскому, що недалеко від Ніжина, коли мандрували усією округою в пошуках нових експонатів для музею.

Рішенням Вченої ради інституту у 1925 році І.Г.Спаський був відряджений на навчання в Ленінградський державний університет (факультет мовознавства та історії матеріальної культури). На третьому році навчання він був зарахований на посаду керівника Ніжинського окружного музею, що відкрився 15 травня 1927 р.

Світлина від Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського.

Морочливе господарство йому дісталося. Невеликий досвід і величезне бажання перетворити музей в науково-просвітницький центр не дозволили спасувати перед труднощами. При І.Г.Спаському окружний музей стає своєрідною науковою лабораторією. Сам Іван Георгійович збирає колекцію інструментів ніжинських золотарів, вивчає їх майстерність, цікавиться купецьким побутом міста. Матеріали фондів вивчаються викладачами інституту: професором В. Рєзановим (стародруки), Ф.Олексєєвим (рукописний відділ музею), М.Куїсом та А.Єршовим (документи з історії революційного руху на Ніжинщині). У 1927 р. музей відвідало 3300 чоловік, в 1928 – 4021, у 1929 – 4585 чоловік [6].

Республіканський журнал «Глобус» у кінці 1928 р. друкує на своїх сторінках статтю про Ніжинський окружний музей імені М.Гоголя. Все це було наслідками відповідального ставлення до дорученої справи, хороші організаторські здібності єдиного штатного співробітника, з мізерним окладом в 39 карбованців – І.Г.Спаського. Його праця і старанність перетворили провінційний музей на справжній культурно-просвітницький центр.

У 1929 році Іван Георгійович підготував і з успіхом захистив дипломну роботу, присвячену дослідженню дукачів – жіночих монетовидних прикрас, що побутовали в Україні у XVII-XX ст. У 1930 р. Іван Георгійович покинув Ніжин і переїхав на роботу в Харків, де працював на посаді завідуючого нумізматичним кабінетом Археологічного музею.

У 1932 році він повертається в Ермітаж, але року 1934 був заарештований за сфабрикованою ДПУ «справою словістів» і засуджений до 5 років з подальшою забороною мешкати в крупних містах європейської частини СРСР. Так він опинився у Карагандинському таборі НКВС.

Після звільнення працював художником-постановником в Череповецькому драмтеатрі, де його і застала звістка про початок війни. З перших днів війни Іван Георгійович пішов на фронт і до перемоги захищав батьківщину рядовим солдатом 170 Армійського інженерного батальону на Карельському фронті. На початку 1946 року за підтримки академіка І. Орбелі Іван Георгійович повернувся в Ермітаж, з яким не розлучався до останніх днів.

Вже наступного року він захищає кандидатську дисертацію за темою «Класифікація руських монет XVI початку XVII ст.». А в 1964 році за сукупністю робіт у галузі дослідження грошової системи Росії XVI – XVII ст. йому була присуджена вчена ступінь доктора історичних наук. Значний науковий доробок вченого викладений у 134 друкованих працях [9]. Іван Георгійович був наділений щедрим даром вчителя і наставника. Він створив школу вітчизняної нумізматики. Багато тем, започаткованих ним, отримали продовження в роботах його учнів та послідовників, як у Ермітажі: Є.Щукіна, М.Сотнікова, В.Калінін, К.Лєпьохіна, Росії , так і в Україні: М.Котляр – член-кореспондент НАНУ, Білорусі: В.Рябцевич, Естонії: Леймус І.

Винятково особливим було ставлення І.Г.Спаського до своєї «колиски» – Ніжина і всього та всіх, хто був пов’язаний з ним. Коли в 1967 р. в Ніжині був створений краєзнавчий музей, Іван Георгійович стає його щирим другом, порадником і консультантом. З Ніжинським краєзнавчим музеєм його пов’язує багаторічне листування. В листах він щедро ділився матерілами, що стосувались Ніжинщини та Чернігівщини, які дбайливо збирав та зберігав протягом життя. З Ніжина йому писали краєзнавці, музейники, колекціонери, товариші по навчанню в НІНО.

До цього часу в Ермітажі свято зберігають пам’ять про вчителя і керівника. У 2010 р. в Державному Ермітажі відбулись пам’ятні наукові читання, присвячені 20-й річниці від часу, коли І.Г.Спаський пішов у вічність.

Не забувають Івана Георгійовича і у рідному місті. У грудні 2009 р. за клопотанням Центру пам’яткознавства НАН України, УТОПІК та управління культури і туризму Ніжинському краєзнавчому музею було присвоїно ім’я Івана Георгійовича Спаського. З 2009 р. кожні два роки на базі Ніжинського краєзнавчого музею, що носить його ім’я, проводиться міжнародна конференція Міжнародні Спаські читання. Наприкінці життя Іван Георгійович написав у своїх спогадах: «Каждая тема, в которую я запрягался, вероятно, была каждый раз «первой любовью». И, наверное, эта особенность характера – это то, что наши родители называли когда-то «Дар Божий»!

Дмитренко Наталія, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи НКМ ім. І. Спаського

Мітки: , ,

Залишити відповідь