Історія Менщини: Про Якова Омелюту – отамана Менської сотні

У 17 сторіччі на перехресті менських вулиць Гагаріна та Чернігівський шлях стояла дерев’яна церква – храм Святої Трійці, а поряд з нею було кладовище. Донедавна на цьому місці був звичайний смітник, але минулого місяця його прибрали. Зараз там можна побачити залишки старовинних надгробків. Найкраще з них зберігся надгробок Якова Омелюти, сотенного отамана Менської сотні.

Менська сотня була створена на початку 1654 року як військова та адміністративна одиниця Ніжинського полку, і проіснувала до 1782 року. До неї входили такі населені пункти: села Баба, Бондарівка, Бреч, Бутівка, Величківка, Данилівка, Деснівка, Домашлин, Дубравка, Дягів, Куковичі, Макошине, Максаки, Осмаки, Слобідка, Утівка, Ушня, Феськівка, Хавдіївка; хутори Остапівка та Рожківка; слобідки Дівича, Микольська, Тютюнникова та містечко Мена.

надгробок Якова Омелюти, фото 10.05.2016

Яків Омелюта народився 9 жовтня 1739 року у сім’ї менського сотенного хорунжого Юхима Омелюти.

Розпочав він службу хорунжим полкової артилерії, де одним з його обов’язків був догляд за полковим прапором. З 1772 по 1779 рік (а можливо і далі) Яків Омелюта був сотенним отаманом Менської сотні.

Сотенний отаман був перший в ієрархії після сотника і урядував разом з ним у сотенній канцелярії, доглядав за поліцією, а в походах був його помічником.

Проживав Яків Омелюта у Мені по сучасній вулиці Польовій, на самому виїзді з міста. Був одружений з Євдокією Іванівною Орловською – донькою священика із села Баби (зараз – Покровське). У них було четверо дітей – Андрій, Данило, Корнилій та Параскева. Відомо, що його донька була одружена зі священиком із села Прачі – Іваном Опанасовичем Техановським

За даними 1773 року Омелюта мав 50 підданих в Мені, Виблях і Куковичах, а вже через 10 років – у 1783 році – 103 підданих у Мені і Бабі, а за Десною на Куковицьких хуторах – ще 12.

Збереглись згадки про герб родини Омелют, який відносився до польських гербів і мав назву “Лис”. В щиті на червоному полі зображена срібна, двічі перехрещена стріла. Надшоломник мав вигляд лисиці, повернутої в ліву сторону.

Помер Яків Омелюта 2 березня 1822 року на 84 році життя. Сьогодні в Мені проживають його нащадки.

Троїцька церква, що стояла колись на розі сучасних вулиць Гагаріна та Чернігівський шлях (фото надане Менським краєзнавчим музеєм).

Інформацію надав директор Менського районного краєзнавчого музею. Також використані матеріали статей:
– Козацька старшина Менської сотні у другій половині XVII-XVIII ст., Казіміров Д.В., УДК 94 (477.51) “17” http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Gileya/2011_52_SV/Gileya52/I36_doc.pdf;

– Неурядова старшина Менської сотні Чернігівського полку у другій половині XVII-XVIII ст., Казіміров Д.В., УДК 91 (477.51) “17” http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Gileya/2010_39/Gileya39/I2_doc.pdf.

Джерело:Газета “Менщина Marina Shyriaieva

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь