Хто такі шуцмани?

22A05899D1C3-40

Поліція на залізничному вокзалі у Чернігові. Орієнтовно зима 1943 р.

Сумську та Чернігівську області по праву називають «колисками» радянського партизанського руху. Тільки на території Глухівського району діяло три загони народних месників: Глухівський, Есманський (Червонянський) та Шалигинський. Для боротьби з партизанами було відправлено рекордну кількість поліцаїв і шуцманів (з нім. schutzmann – поліцейський). Про тих, хто був по той бік барикад, піде мова в нашій статті.

Вже у вересні-жовтні 1941 р. німецька влада почала створювати на окупованій території поліцію сіл і міст. Шуцмани індивідуальної служби отримували зарплату, пільги і мали мінімум обов’язків. Їм видавали уніформу. Спочатку це була трофейна радянська, з білою пов’язкою на рукаві, а вже у 1942 р. її замінили на чорну (модифіковані старі мундири військ СС). На озброєнні у рядового складу були гвинтівки Мосіна з мізерним боєкомплектом та пістолети різних систем у офіцерів. Низовими одиницями поліції були так звані сільські старости. Легенди про «українську роту» та «чорномундирних есесівців» на Глухівщині ще й досі можна почути з вуст старожилів. Завдяки демократизації України стали доступними й архівні документи періоду окупації, які, зі зрозумілих причин, не афішувалися у радянський час.

У другій половині 1942 р. на Сумщину були перекинуті 113-й і 120-й шуцбатальйони з Київщини, 136-й і 137-й з Чернігівщини. Середня кількість особистого складу була в межах 450-670 чоловік. 137 шуцбатальйон займався гарнізонною службою в Глухові, всі інші підрозділи були задіяні в боротьбі з партизанами. Також з 552-го охоронного батальйону Вермахту було створено три допоміжні роти: українські в Глухові та Шостці, російську – в Середино-Буді.

Джерело: “Перший Чернігівський фотопортал”

Мітки: , , , ,

Залишити відповідь