Грошовий обіг Гетьманщини

Грошовий обіг ГетьманщиниАсортимент монет українського ринку середини XVII – початку XVIII ст. був надзвичайно наповнений грошима, що входили до складу монетних систем Московії та інших європейських держав. Геополітичне становище Батурина сприяло появі на його території монет грошових систем цих країн уже в першій половині XVII ст. Підтверженням цього є археологічні знахідки на території м. Батурина. Зокрема дослідники 1996 року знайшли 2 монети — талери, які датуються 1622 р. та 1647 р. Талер 1622 р. відкарбували в м. Базелі (Швейцарія), він знаходиться в експозиції музею археології Батурина. У ті часи ця монета була представлена не тільки в грошовому обігу Європи, а й у міжнародній торгівлі. У середині XVII ст. за 3 талери можна було купити корову, а за 100 талерів — гармату.

Б. Хмельницький, І. Виговський, П. Дорошенко намагалися здійснити карбування власних монет на території Гетьманщини, але їм це не вдавалося. Винятком не став і І. Самойлович. Він домовився з московським царем Олексієм Михайловичем про випуск нових грошей (чехи або півтораки), які б знаходилися лише в грошовому обігу України. Ці грошові знаки мали карбуватися за зразком польських монет, ідентичні за розміром і вагою, тільки польський герб потрібно було замінити на царський, а ім’я короля — на ім’я царя латиною.

Карбувати нову монету доручили Янові Гранковському, який раніше працював на Львівському монетному дворі, а потім виготовляв гроші для П. Дорошенка. Гроші мали виготовлятися в Путивлі, але московський цар помер, і підготовку припинили. Ще одну спробу було здійснено вже при царю Федору Олексійовичу, але з невідомих причин вона також завершилася невдачею.

Гетьману І. Самойловичу так і не вдалося втілити цю ідею в життя, оскільки в липні 1687 р. його шляхом змови усунули від гетьманської влади. Під час опису майна гетьмана, який був проведений 1690 р., виявили не тільки значну кількість коштовних речей (близько 510 кг срібного посуду, десятки унікальних сідел і карет, прикрашених коштовностями), а й грошові одиниці: «…70 чевоныхъ золотыхъ, 33714 талярей, …, 1920 левковъ, 4 полуталяра, 8 полулевковъ, 69 чвертокъ,…». Велика кількість талерів наводить на думку, що ця монета була однією з найголовніших обігових монет на території Лівобережної України.

Грошова реформа, проведена московським царем Петром I (1701 р.), почала поступово послаблювати роль монет європейських країн, що знаходилися в обігу й на території Гетьманщини. Гроші карбувалися не тільки зі срібла, а й використовували мідь. До «петровської» грошової системи входили великі срібні монети — «рублі», «полтинники» (50 копійок), «півполтинники» (25 копійок), невеликі срібні монети — «гривеники» (10 копійок) та мідні «п’ятаки» (5 копійок).

Крім срібних і мідних монет, у Росії карбувалися ще й золоті монети, це були «червінці» та «півчервінці». Вони ж карбувалися відповідно до західноєвропейських вимог.

Саме з появою грошових одиниць Російської імперії почали ускладнюватися товарно-грошові відносини України з іншими європейськими державами.

Щодо нумізматичних знахідок на території міста Батурина, то під час археологічних досліджень (сезонів 1995 – 2012 рр.) було знайдено велику кількість монет: півторагрошовики, соліди, талери та інші. Найбільшу їх частину знайшли під час розкопок на території укріплених частин міста 2002 р. Зокрема, були знайдені мідні литовські монети — «боратинки», які чеканилися в монетних дворах Речі Посполитої в 1659 – 1668 роках.

У 2007 р. під час археологічних досліджень на території Батуринської фортеці знайшли невеликий скарб із 7 срібних польських монет Сигізмунда III Вази (1587 – 1632 рр.) — півторагрошовиків, складених акуратною стопкою (що свідчить про їх перебування у вузькому гаманці з тканини, сліди якої відбилися на поверхні монет). Одна з монет (карбована, на відміну від решти, в Литві) має отвір для підвішування, що може бути свідченням її використання не тільки як грошового еквіваленту, а  як жіночої прикраси.

Уся ця значна кількість грошових одиниць, які були описані та знайдені на території Батурина, свідчить, що місто посідало одне з провідних місць в економічній політиці Гетьманщини, оскільки знаходилося на перехресті торгових шляхів Московії та європейських держав.

Андрій БАТЮК, публікацію підготовлено науковими співробітниками Національного заповідника «Гетьманська столиця” 

Газета “Світ-ІНФО”

Мітки: , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь