Ганжівщина

«Р. Ганжа походив з дрібної поміщицької родини, що мала ґрунтець під самим Черніговом, в місцевості, що так і називалася «Ганжовщиною».

Зі спогадів Дмитра Дорошенка «Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 рр.)»

Таку назву мала місцевість, в районі сучасних Пяти Кутів, яка історично пов’язана з двома братами Романом Андрійовичем та Петром Андрійовичем Ганжами – активними учасниками Української революції. Народилися брати в Чернігові у родині надвірного радника Чернігівської губернії Андрія Ганжі.

Досить об’ємні і цікаві спогади залишив про Романа Ганжу, Дмитро Дорошенко, у якого він був «товаришем», що по сучасному означає посаду «заступника». Також Роман був членом Центральної Ради від національних меншин, адже спочатку він не відносив себе до українців.

«Роман Ганжа молодим студентом Петербургзького технологічного інститут був арештований за приналежність до соціал-демократичної організації і засланий на каторжні роботи до Сибіру. Він там був щось коло двох років і втік. Добився за кордоном аж до Парижа. Тут вступив на фабрику як простий робітник, а пізніше вступив до політехнікуму, який і скінчив з степенню інженера. У Франції пробув усього коло десяти років. Там і одружився з однією панною чернігівкою, що приїхала до нього, російською соціал-революціонеркою. Революція дала йому змогу повернутися літом 1917 року додому. Він цілком офранцузився і розмовляв по-російські з явним чужим акцентом. Українському національному рухові був зовсім чужий, але теоретично спочував ідеї автономії України і написав брошуру під титулом «Автономія України», видану в кінці літа 1917 р. у Чернігові.

Він належав до партії російських соціал-демократів меншовиків. Потроху почав усе більше цікавитись українською справою, брав у мене українські книжки, розмовляв на українські теми, і можна сказати на моїх очах «українізувався».

Дещо вплинуло на нього й те, що його рідний брат офіцер, пішовши на війну звичайним «русским», в полоні зробився «синьожупанником» і писав додому листи вже по-українськи. Це була висококультурна і дуже симпатична людина, тільки дуже нервова, що пояснювалось, розуміється, його тяжким минулим».

Петро Ганжа

Даних про його брата Петра Ганжу, збереглося більше.

Народився Петро Андрійович 29.11.1881 р. навчався у Чернігівській класичній гімназії яку не закінчив. 1899 р. вступив на військову службу до 167-го піхотного Острогозького полку (Чернігів). Під час Першої Світової війни виявив хоробрість, був нагороджений Георгіївською зброєю. У 1915 р. потрапив до австро-угорського полону. У 1916 р. – член українського гуртка у таборі для військовополонених-офіцерів у Йозефштадті. Останнє звання у російській армії – підполковник.

З 14.02.1918 р. — командир 1-го козацько-стрілецького (Сірожупанного) куреня (згодом – полку), сформованого з військовополонених-українців. З середини серпня 1918 р. – помічник командира 1-го Сірожупанного полку Армії Української Держави. З 27.02.1919 р. – командир 1-ї бригади 1-ї Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР. 17.05.1919 р. врятував від полону у Луцьку рештки 1-го та 2-го Сірожупанних полків, що були 21.05.1919 р. переформовані у 1-й збірний Сірожупанний полк (згодом — 10-й Сірожупанний полк 4-ї Холмської дивізії) Дієвої армії УНР. Командував цією частиною. З 26.07.1919 р. помічник державного інспектора штабу Дієвої армії УНР. З початку листопада 1919 р. – начальник Рекрутської дивізії Дієвої армії УНР, яка мала бути сформована з усіх рекрутських полків.

На початку грудня 1919 р. залишив армію та повернувся до Чернігова. Тут створив та очолив підпільну Національну Повстанчу раду. Влітку 1920 р. був заарештований під час облави ЧК, потім звільнений за амністією. У 1931 р. заарештований у Чернігові по справі Українського національного центру. Найімовірніше був розстріляний катами НКВД.

Зі встановленням Радянської влади Ганжівшину було перейменовано на Комуністичний хутір. У 2016 році розпорядженням Чернігівської міської ради вул. Артема було перейменовано на вул. Ганжівшина.

Вояцьке «Слава» Україні. Сірожупанна дивізія. Фото. 1918 р

Вояцьке «Слава» Україні. Сірожупанна дивізія. Фото. 1918 р

Олександр ЯСЕНЧУК, публікацію підготовлено в рамках проекту «Чернігів – місто УНР», який реалізує БФ «ЗАХИСТИМО УКРАЇНУ!» за сприяння Чернігівської міської ради, Фундації “Вільні Люди”, Сіверського інституту регіональних досліджень та Історичного клубу “Холодний Яр”.

Вояцьке «Слава» Україні. Сірожупанна дивізія. Фото. 1918 р. Фрагмент

Польова Служба Божа. Сірожупанна дивізія. Фото. 1918 р

Польова Служба Божа. Сірожупанна дивізія. Фото. 1918 р

Парад Сірожупанників

Парад Сірожупанників

Гетьман  П.Скоропадський оглядає у Києві стрій української Сірожупанної дивізії. Фото. 1918 р

Гетьман П.Скоропадський оглядає у Києві стрій української Сірожупанної дивізії. Фото. 1918 р

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь