Ганна Дольська в житті Івана Мазепи

ДольськаКнягиня Ганна Дольська займає неоднозначне місце в українській історії, а саме у вирішальній фазі політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи. І досі точно не відомо, як були пов’язані ці дві особи — суто політичними стосунками чи, можливо, між ними навіть могла промайнути «іскра» кохання.
Ганна Дольська походила з давнього польського шляхетського роду, майже все життя мешкала на території західноукраїнських земель. На жаль, точної дати й місця народження Ганни історія до наших днів не зберегла, але, швидше за все, вона народилася в період між 1661– 1663 рр. у Львові. Чарівну освічену дівчину 1676 року засватав на 30 років старший за неї князь Костянтин Вишневецький, який мав посаду белзького воєводи. Від нього вона народила синів Януса-Антона (1678), Михайла-Сервація (1680) та доньку Франциску.

Князь Костянтин здобував освіту в Краківській академії спільно з майбутнім королем Яном Собеським. Завдяки цьому молода жінка потрапила до вищого світу Речі Посполитої. Після десяти років подружнього життя її чоловік раптово помер. Через три роки, у 1689 р., у Варшаві Ганна стала дружиною великого маршала литовського Яна-Карла Дольського, який був старшим за неї на 24 – 25 років. Важливо зазначити, що її чоловік був товаришем польського короля Яна Собеського. А оскільки наприкінці 1689 р. І. Мазепа «спрямував» до польського двору свого таємного посланця Соломона з проханням допомогти визволити Україну від «опіки» Москви, то можна припустити, що Ганна Дольська була втаємничена в деталі цієї місії, особливо коли подія набула розголосу.

Другий шлюб тривав недовго — 1695 р. Я. Дольський помер, і Ганна знову залишилася вдовою. Уперше І. Мазепа особисто зустрівся з Г.Дольською взимку 1705 р. у Білій Криниці, що неподалік від Крем’янця, де відбулося хрещення її онуки Урсули, гетьмана ж обрали хрещеним батьком. Після хрестин Мазепа ще два дні пробув у Білій Криниці й мав із княгинею, як про це писав Пилип Орлик у своїх спогадах, «ночные и дневные конференции». Після цих подій Ганна досить часто направляла свої зашифровані листи до гетьмана. У свою чергу І. Мазепа втаємнив у цю справу і П. Орлика, який займався їх розшифруванням. Тому можна дійти висновку, що в зашифрованих листах найімовірніше містилася інформація про події, які відбувалися на території України та Польщі, й це не було листуванням двох закоханих людей. Саме тоді Г. Дольська вже була наближеною особою до польського короля С. Лещинського — союзника шведів під час Північної війни, котрий, можливо, через Ганну намагався донести до І. Мазепи ідею Карла XII «скинути з трону Петра І», що могло б відкрити нові можливості для України.

У 1707 р. відносини між гетьманом і польсько-шведською стороною пожвавилися. Це пожвавлення викликало багато запитань у генерального писаря П.Орлика, тому І. Мазепа пояснив, що він це робить для того, аби шведи, прийшовши на територію України, не вважали український народ ворогами.

Улітку 1707 р. Г. Дольська у своєму листі повідомляла про небезпеку, що загрожувала І. Мазепі в особі князя О. Меншикова, котрий «сам в Україні хоче бути гетьманом». Керманич подякував за пересторогу, і вже у вересні союзницька тема знову вийшла на чільне місце в їхньому листуванні. Скоріше за все, в цій кореспонденції йшлося не лише про політичну ситуацію, а й про «амурні справи». Оскільки навіть сучасники І. Мазепи, зокрема його племінник Андрій Войнаровський, згадували, що княгиня Г.Дольська обіцяла вийти заміж за гетьмана. А вже в доносі В. Кочубея зазначалося, що «же тая княгиня Долская прислала ему (гетьману) постель коштовную и хорошую, музькантов своїх колка человека з інструментами, которія музиканти и тепер при нем найдуютца».

У свою чергу І. Мазепа позичив їй 10000 дукатів «для выкупленія своїх клейнотов». Хоча в листі від 27 січня 1708 р. до воєводи белзького Адама Сенявського І. Мазепа писав, що поголоски про його весілля з Г. Дольською «є явними плітками».

Поразка шведів та їхніх союзників-українців у Полтавській битві 1709 року унеможливлювала подальші контакти між княгинею та гетьманом. До того ж Іван Мазепа після тяжкої хвороби помер у вересні 1709 року. Ганна Дольська померла 6 травня 1711 року у Львові.

Андрій БАТЮК, публікацію підготовлено науковими співробітниками Національного заповідника «Гетьманська столиця”

Газета “Світ-ІНФО”

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Залишити відповідь