Чернігівці з минулого: знайдено портрет Василя Чуднівського, соратника Петлюри

ChudnivskiyБорці за волю України з минулого… Нині вони поволі повертаються до нас, у нововіднайдених спогадах, документах і навіть портретах.
Нещодавно переглядаючи журнал «Кафедра». — Львів; Лондон : Б. в. — 1990—1995. — Ч. 11. натрапив на невідомий чернігівцям портрет Василя Кіндратовича Чуднівського – уродженця Борзнянщини, заступника міністра народного господарства УНР, зятя Іллі Шрага авторства маловідомого, зі зрозумілих причин портретиста Юрія Магалевського, який я і наводжу в цій публікації.

Хто ж цей чоловік, якого серед інших 200 портретів залишив у вічності митець.

Василь Кіндратович Чуднівський, народився 1892 року у родині станового козака Кіндрата Чуднівського з-під Борзни,. Закінчив реальне училище, поступив до Петрово-Розумовської академії школи у Москві, яку блискуче закінчив.

24 липня 1916 одружився з чернігівською дівицею Ольгою Шраг – дочкою адвоката, громадсько-політичного діяча Іллі Шрага. На момент одруження Василь Чуднівський мав проходити військову службу, тож одразу після весілля молоде подружжя переїхало до Оранієнбаума. 18 січня 1919 р. у родині Чуднівських народилася донька Тетяна, — пише чернігівська дослідниця Оксана Оніщенко (Оксана Оніщенко (Чернігів) ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ ДОНЬКИ І. ШРАГА – ОЛЕНИ ЧУДНІВСЬКОЇ ШРАГІВСЬКІ ЧИТАННЯ Випуск І, Чернігів, 2010 р.

Спогади про В. Чуднівського залишив міністр УНР М. Ковалевський: “Цікавим хлопцем був також Василь Чуднівський із старої козацької родини із Борзенщини. Він дуже добре вчився в реальній школі і всі пророкували йому, що буде добрим інженером. Однак, так не сталося. По закінченні реальної школи він вступив, як і мій старший брат Кирило, до Петрово-Розумовської академії під Москвою і став агрономом, а згодом відомим кооператором».

1917 включився у національно-визвольний рух, став товаришем (заступником) Міністра народного господарства УНР. 1920 разом з Симоном Петлюрою переходить кордон Польщі, де-який час працює в культурних установах. Зокрема, у Здолбунові заснував книгарню «Відбудова» – одну з ланок у мережі книгарень львівської «Просвіти». В цей же час 13 грудня 1920 р. у Ченстохові маляр і створює його портрет.

Проте Василь Чуднівський не залишився на еміграції, є дані, що він повернувся на Батьківщину, де на нього чекала родина. Сталося це у проміжку від осені 1920 до осені 1922 р., коли доньку подружжя Тетяну зареєстрували у чернігівському загсі. На цей час В. Чуднівський працював у Чернігові завідувачем заготконтори [7]. Згідно з деякими іншими даними, протягом 1927 – 1928 рр. подружжя Чуднівських мешкало у Харкові, де Олена Іллівна працювала у музеї українського мистецтва [16]. На жаль, подальша доля родини Олени та Василя Чуднівських маловідома. Їхні сліди обірвалися після терору 1937 р., який чоловік, ймовірно, не пережив
До цих біографічних даних варто додати інформацію, яку залишив про свого героя сам Юрій Магалевський. Її поруч з 36 репродукціями портретів опублікував у часописі «Кафедра» онук генерал-хорунжого Армії УНР А. Гулого-Гуленка Василь Барладяну.
«Чуднівський Василь Кіндратович. Олія, картон. 22х15.
«Віце-міністр народного господарства (підпис) 14.ХІІ.
.. род. на Чернігівщині Борзенського повіту, 1884 р., 27 грудня. Школу реальну Чернігівську. Петро Розумівську Академію. Пор. рос. служби – одбув світову війну (6 м.) – решту –інструктор в старш. школі (Оріенбаум) –кулеметчик. Під час революції був комендантом від Військової комітети Державної Думи в Шлюсельбургському районі. Був останнім комендантом Центр. Ради.
Честахів — 13 грудня 1920 р. Магалевський».

На жаль, доля цих портретів трагічна, скоріш за все їх було знищено різними цензурними комісіями, що відсіювали антикомуністичні твори. На сьогодні чудом вціліли лише п’ять портретів, які зберігаються у Національному музеї українського мистецтва ім. А. Шептицького, стверджує мистецтвознавець Іван Білан.

Олександр Ясенчук, м. Чернігів

Мітки: , ,

Залишити відповідь