Чернігівщина буремна: Новгород-Сіверщина у вогні селянських повстань

Після вступу наприкінці 1919 року російської Червоної армії на терени Чернігівщини, тут утретє силою зброї була встановлена більшовицька диктатура у формі радянської влади. Цього разу надовго. Продовжувалася політика насильницької «совєтизації» України в дусі ленінських ідей соціалістичного експерименту, спрямованого на побудову фантастичного комуністичного суспільства. Але більшовицькі експерименти, особливо курс на створення сільськогосподарських комун, заборону торгівлі і введення продовольчої розкладки, зустрів жорстокий опір з боку українського селянства.

Навесні 1920 року в Україні була поновлена продовольча розкладка. З метою примусового вилучення хліба в селян була створена широко розгалужена мережа радянських продовольчих органів, які базувалися на тих же організаційних принципах, що і в РРФСР. Бюрократична структура продовольчого апарату складалася з губернських, міських і повітових комітетів, а з кінця 1920 року – ще й волосних пересувних та районних продовольчих штабів на чолі з призначеними комісарами.

Залізом та кров’ю утихомирювали більшовики селянські виступи.

Новгород-Сіверщина регіон віддалений від губернського центру. І хоча він територіально близький до Росії, в ті далекі часи – 20-ті рр., тут, як і на території решти України, діяли повстанські антибільшовицькі загони, різної політичного забарвлення, в тому числі й петлюрівські. До речі, цікавий факт -а досить популярними на Чернігівщині були ідеї Нестора Махно. Так що класичне уявлення про махновців, як степових відчайдухів, що летіли по степам на тачанці, може доповнитися й образом партизана-сіверянина з обрізом за плечима, що пробирається поліським лісосмугами й болотами.

Певною мірою відкрили нам їхі імена історики Євген Населевець, Павло Ісаков, Геннадій Іванущенко, Віктор Моренець.

Мало відомо, що на території нашої області з 1919 по 1923 рр. діяло більше 100 повстанських загонів та відбулося декілька десятків повстань. Особливо запекла боротьба проти більшовиків велася в південних районах, яка набирала різних форм — від глухого саботажу до активних бойових дій та тривалих рейдів. На нашій території діяли загони, «банди», як висловлювалося про них офіційне комуністичне діловодство, таких ватажків:

У 1919-1920 рр. на територiї Дмитрiвської волостi Новгород-Сiверського повiту дiяв загiн отамана Гриви, штаб якого знаходився в селi Олтар, — пише історик Євген Населевець. Чисельнiсть загону невiдома.
Про цей загiн маємо лише таку iнформацiю. У груднi 1919 року старший мiлiцiонер Дмитрiвської волостi Василь Гончаров прибув у вiдрядження до с. Олтар, де зустрiвся з секретарем мiсцевого комнезаму. Останнiй доповiв, що в селi дiє загiн анархiстiв на чолi з Гривою. Не встигли вони закiнчити розмову, як у хату зайшов сам Грива з п’ятьма чоловiками i роззброїв мiлiцiонерiв. З’ясувалося, що комнезам у селi розпущений, вся документацiя спалена, а замiсть нього створений штаб повстанцiв, настрiй серед селян антирадянський. Подальша доля загону невiдома.

Окрім Гриви на територію Новгород-Сіверщини поширював свої дії і загін Несукая, що оперував від Щорса і аж до Борзни та отаман Курлешко. Документи повідомляють про антибільшовицький загін самооборони, певно створений Биринцями та каральний антибільшовицький загін.

Дії отамана Несукая, цього поліського Робін Гуда, були настільки масштабними, що про нього згадується в огляді «Політикоекономічне становище СРСР за травень 1924 року», що готувалося для товариша Сталіна.
Існують дані, які оприлюднив дослідник Роман Круцик, що загін отамана Сулими у Грем’яцькому районі ліквідовано аж у 1933 році. Згадує історик і про дії у Новгород-Сіверському повіті отамана Горілого та Гремяцькому — Кушуби.

30.04.1922 року було ліквідовано загін отамана Муровця, що складався із 14 чоловік.

За повідомленням документів НКВД у Новгород – Сіверському районі аж до 1929 року діяв загін Ващенка. Одна із причин його такого довгого існування – конспірація. Хоч офіційно і складався з 3-х чоловік, проте, як пишуть більшовицькі чекісти, здатний збільшуватися до 20 осіб. Цей принцип відомий. Мирні селяни за наказом отамана перетворювалися на озброєних козаків, щоби, виконавши наліт на якийсь орган влади, знову перейти до мирного життя. Загін був озброєний револьверами, гвинтівками та бомбами. Користувався прихильністю місцевого населення.

Окрім загонів існували й інші форми спротиву більшовицькій владі. Громадськість Новгород-Сіверщини вже поінформована краєзнавцем Борисом Домоцьким і про проголошення самостійних республік, на зразок Биринської. Дехто сумнівається в існуванні подібного феномену. На підтвердження просто додамо, що нічого дивного в цьому немає. Природні перешкоди допомагали сіверянам деякий час утримувати їх незалежність. Наведемо приклад “окремих і незалежних” Білогривської та Андрошківської республік на Сумщині, що, незважаючи на свою малозначність, досягли непоганих успіхів у господарському житті, будівництві шкіл тощо. Це були островці спокою серед більшовицького моря хаосу.

Для кращої ілюстрації тих часів наводимо автентичний документ тіє добиї, що зберігається в Сумському архіві, про придушення повстання у селах Новгород-Сіверщини.

Мовою документів
Новгород-Северск
Отдел управления
Сообщаю, что с 1-го Февраля с/г. образован горисполком, в который вошли: Председатель Бородулин, тов. председателя Д. Е. Гончаров и завотуправ. Секретарь Селезнев. Продотдел: А. Шевелев, Королев. Ж-Земхоз: Сивцов, Заплаткин. Экономический Биржатруд: Осипов, Сенченко. Народное образование: Бернацкий. Здравоохранение: место свободное, ожидаем с уезда.

К работам уже приступлено. Сообщите как быть с милицией, производить ли реорганизацию и до которого количества можно ее довести. За последнее вроемя в окрестных деревнях подымаются частые восстания как например 3-го февраля в Березке куда пришлось послать отряд в 10 человек милиционеров и все было сделано. 6-го Февраля в Голубовке кулацкое восстание на почве ареста участколвыми милиционерами пяти бандитов среди которых были и кулаки. Возстание приняло большие размеры, в виду чего пришлось послать отряд милиционеров в 25 чел. При содействии военного контроля, который также дал пять человек и пулемет с Бородулиным и Шевелевым во главе. Возстание подавлено. Арестованы 10 чел. Которые с протоколом будут к вам препровождены. При чем есть арестованный контрреволюционер, уже пятый день, требуется срочное расследование. Вам уже телеграммой было сообщено о немедленной высылке следователя Финкельштейна.»
Дата створення документу: не раніше лютого 1921 року.

Мітки: , , , , , , , , ,

Залишити відповідь