Статті Підписка на Статті
Мстислав ХОРОБРИЙ і «Золота доба» Чернігова
Століттями Чернігів, головне місто слов’янського племені сіверян і найбільший історичний центр Північного Лівобережжя України, був столицею державного утворення або центром великої територіально-адміністративної одиниці: князівства, полку, воєводства, намісництва, губернії, області. Але… Читати далі
Кого на Сосниччині називали литвинами, а кого “зміїними головами”
“З фольклорних пережитків у минулому. Колись жителі одного села підсміювались над жителями другого, сусіднього, прикладали до них ущіпливі найменування. Так, наприклад, жителі с. Баби (нині с. Жовтневе Менського району) прозивали жителів с…. Читати далі
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму
У нашому суспільстві ще вистачає індивідуумів, що марять Радянським Союзом. Вочевидь, вони мріють про дешеву ковбасу та горілку і думають, що у них збережуться Інтернет та звичні сьогодні свободи. Але… Читати далі
За незалежну Україну – до останнього подиху
Досі про драматичну долю останнього начальника штабу Армії УНР генерал-хорунжого Петра Ліпка нічого не було відомо. У всіх біографічних довідниках його життєпис обривається 1922-м роком, коли він начебто повернувся з… Читати далі
Славетний рід Лизогубів в історії України
«Олюднити» історію — значить осягнути її трагічну складність, глибину драматичних колізій, яскравість пристрастей, конфліктів, безліч болісних проблем минулого. А це неможливо зробити без доброго знання родоводу знаменитих українських сімей, відомих… Читати далі
Світлина з минулого: СНУМ вшановує Т. Шевченка
28 років тому 9 березня 1990 р., Чернігівський СНУМ вшанував пам’ять Т. Шевченка у Чернігові на Валу біля пам’ятника поету. Довідка: СНУМ – Спілка Незалежної Української Молоді, перша на Чернігівщині… Читати далі
Особи, що зазнали репресій за допомогу загону Галаки
с. Чудівка 1. Пилипович Василь Павлович, згідно даних репресивних органів 28.12.1905 р.н. (згідно метричної книги Петропавлівської церкви містечка Ріпки 28.12.1904 р.н.), у 1933 р. відбув 17 діб під вартою (з… Читати далі