Будинок Іллі Шрага

Із зібрання Чернігівського літературно-меморіального музею М. Коцюбинського

«Недалечко (від будинку губернатора – О. Я.) мешкав Ілля Людвигович Шраг в своєму будинку на Петербурзькій вулиці, а насупроти нього, в старовиннім будинку початку XX в. – старенька графиня Милорадовичка, вдова колишнього губерніального маршалка Григорія Милорадовича, співробітника «Кіевской старины» і власника чудової української бібліотеки. Ці сусіді – Шраг і Милорадовичка були між собою давні приятелі, і я любив потім бувати у них, щоб слухати оповідання про старовину, про чернігівське життя прежніх часів».

(Зі спогадів Дмитра Дорошенка «Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 рр.)»

Одним із символів Української Революції в Чернігові був Ілля Людвигович Шраг — громадський і політичний діяч, адвокат, депутат І-ої Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури.

Народився Ілля Людвигович 23 серпня 1847 р. у м. Седнів, у родині “захожого німця” (як писали в одному з некрологів), та українки – місцевої уродженки зі старовинного козацького роду Колодкевичів. Наприкінці 60-х рр. XІX ст. приєднався до українського національного руху. У 1905 – 1906 рр. був заступником голови Союзу автонімістів, пізніше був заступником голови Товариства українських поступовців.

Ілля Шраг1906 року був обраний депутатом до Першої Державної думи від Чернігівщини, де очолював Українську парламентську громаду, яка в Державній думі домагалася національної автономії України, був одним з авторів проекту засад автономії, винесеного на розгляд Думи, перебував на посаді заступника голови Союзу автономістів (1905—1906), належав до Радикально-демократичної партії, з якої 1917 утворилася Українська партія соціалістів-федералістів (есефи). Член Української Центральної Ради від Чернігівської губернії.

Наприкінці лютого 1917 р., з початком революції, було створено губернський виконавчий комітет представників громадських організацій, на чолі якого став Ілля Шраг. У квітні 1917 р., комітет на чолі з Іллею Людвиговичем було кооптовано до складу земства.

У квітні 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Ілля Шраг обраний членом Української Центральної Ради, входив до складу її комісії з розробки проекту статусу автономії України. За часів УНР йому запропонували посаду прем’єр-міністра, але він не зміг обійняти її через стан здоров’я. З 7 березня (22 лютого) по 20 березня тимчасово виконував обов’язки губернського комісара.

Помер у Чернігові, де перебував під домашнім арештом більшовиків 11 квітня 1919 р..

Його будинок знаходився майже на перетині сучасних вул. Шевченка та О. Молодчого, в чарівному куточку Чернігова – Застриженні. Чернігівський старожил Юрій Григорович бував у Іллі Людвиговича в дитячому віці – разом з бабусею Марією Андріївною, сестрою поета Миколи Вербицького. Через багато літ він згадував:Результат пошуку зображень за запитом "Ілля Шраг"

“Виїхали ми після обіду, їхали якимись незнайомими вулицями, потім минули вже знайомий мені Красний міст і поїхали по густо засадженій деревами вулиці. Вже вечоріло, навкісні промені призахідного сонця пробивалися крізь густолистя, на вулицю лягали тіні. Нарешті зупинилися біля невеликого будинку, що стояв серед дерев на теперішній Червоноармійській.

 

В кімнатах стояла приємна напівтемрява, з якою гармонував темний колір розкішних меблів. Підлога майже скрізь була встелена килимами, від чого наші кроки були зовсім нечутними і це підсилювало враження спокою. Господар, сивий старий чоловік у білому костюмі, запросив бабусю до кабінету, запропонував їй сісти на шкіряний диван, а сам сів у таке ж крісло біля великого письмового столу, на якому стояв масивний письмовий прибор…”.

Будинок знесений на початку 1980-х років.

Недалеко від будинку височіла Вознесенська церква, на цвинтарі якої і поховано Іллю Людвиговича Шрага. Цвинтар як і церква не збереглися, тож про поховання визначної людини свідчить меморіальна табличка прикріплена до одного із сусідніх будинків.

Олександр ЯСЕНЧУК, публікацію підготовлено в рамках проекту «Чернігів – місто УНР», який реалізує БФ «ЗАХИСТИМО УКРАЇНУ!» за сприяння Чернігівської міської ради, Фундації “Вільні Люди”, Сіверського інституту регіональних досліджень та Історичного клубу “Холодний Яр”.

Мітки: , , ,

Залишити відповідь