Бандерівці Сновського краю: 1949 рік

Майже невідомий факт. Певно найпівнічніша криївка УПА (бандерівців) існувала у с. Стара Рудня Сновського району Чернігівської області, неподалік кордону з Росією.

Зв’язкова члена Проводу ОУН Петра Федуна («Полтави») Галина Голояд («Марта») виконуючи розпорядження Романа Шухевича про розгортання ОУН на східній Україні у червні 1949 року разом із подругою, мешканкою села Арламівська Воля (Судово-Вишнянський район, Дрогобицька область) Марією Бодьо (до заміжжя Ремболович), поїхала до села Стара Рудня (тодішнього Городнянського, а те¬пер Сновського району Чернігівської області), де протягом двох тижнів мала спостерігати за життям місцевих колгоспників. Вар¬ то відзначити, що Галині «Луговий», надав документи на ім’я Софії Іванівни Квік, якими вона користувалася під час поїздки на Черні¬ гівщину.
Щодо Марії Бодьо – остання народилася у 1925 році і походила саме із цього села на Чернігівщині. Під час німецької окупації вона виїхала у Західну Україну, де і одружилася з Миколою Бодьом. Свою діяльність на Чернігівщині обидві жінки розпочали із розповсюдження агітаційних листівок ОУН у містечку Городня.

Провівши цю акцію, вони направились до села Стара Рудня. Там оселилися у місцевої мешканки Ніни Ремболович, сестри Марії Бодьо. Безпосередньо у селі, вивчивши настрої людей, виявивши критичні погляди низки се¬ лян по відношенню до радянської влади, Галині вдається створити підпільний осередок.
Аналіз життєвої позиції та особистого досвіду кожного із можливих кандидатів на залучення до підпілля дозволив уникнути спроб агітації окремих прорадянськи налаштованих селян, що звичайно призвело б до арешту підпільниць.

Світлина від Олександра Ясенчука.

Цікавим фактом є те, що підпільники намагалися закріпитися на території, створити своєрідний опорний пункт, який можна було б використовувати для зберігання зброї та літератури, укриття учасників ОУН. Неподалік села навіть було підготовлено спеціальну підземну криївку, у якій мала зберігатися підпільна література.

Влітку 1950 року ця криївка була виявлена і засипана піском співробітниками УМДБ Чернігівської області, а вилучені в ній речі конфісковані. Всі симпатики підпілля, про яких чекістам вдалося дізнатися, були заарештовані та згодом засуджені. Джерело: О. Іщук, В. Іванченко «Життєвий шлях Галини Голояд – Марти Гай», Літопис УПА, 2010 р.

Світлина від Олександра Ясенчука.

На світлині Петро Федун і Галина Голояд

Загалом, «Марта» у рейді пробула 2 тижні. Після створення осередку вона здійснила поїздку по Дніпру з Києва до Канева й назад. Під час поїздки вона розкидала листівки у Києві. Після цього без перешкод повернулася на Захід й написала звіт про можливість проведення націоналістичної роботи у східних областях. Цей звіт жваво обговорювався на зборах усіх організаційних ланок Львівського крайового проводу ОУН.
Незабаром вона була затримана 3

Була заарештована 5 травня 1950 у Львові, коли йшла на зв’язок до генерала Романа Шухевича. Генерал Шухевич загинув того року в березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не було відоме
Олександр ЯСЕНЧУК

 

Мітки: , , , , ,

Залишити відповідь