Авторські колонки

Невідома експедиція на Семенівщину

У 1935 році старший науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури, прилучанин Василь Маслов був направлений в експедицію на північ Чернігівщини – м. Семенівку та Семенівський район. Завдання – пошук матеріалів… Читати далі »

У нинішній Росії говорили українською

– Чия земля? – Калитчина. Діалог із відомої української трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» чітко ілюструє людську натуру, що завжди прагне перекроїти все на свою користь. Адже земля, територія зокрема,… Читати далі »

Децентралізація – шанс повернути Стародубські землі до складу Чернігівської області

Як відомо, Стародубські землі (нинішня Брянська область, РФ) протягом останніх років є фактично відірваним від України краєм. Здавна ця територія була історичною складовою Великої України, безпосередньо входячи до Чернігово-Сіверської землі…. Читати далі »

Кіношно-книжковий «Тарас Бульба»: маніпулятор Бортко, хитромудрий Гоголь.

Кадр із фільму В. Бортка “Тарас Бульба”До Дня Незалежності один з центральних телеканалів прокрутив, на їх думку, ну дуже патріотичний фільм – «Тарас Бульба». Стрічка і справді добротна, справжній епічний… Читати далі »

Остання битва епохи вітрил

(маловідоме бачення «слави» російського флоту). Переглядаючи якось книжки в бібліотеці, я випадково розгорнув том творів К.Маркса та Ф.Енгельса на тому місці, де останній описує перебіг Синопської битви. Мене дуже зацікавило,… Читати далі »

Федір Павлович Габелко: слово прощання

Сумна вість прийшла з далекої Австралії: на 100-му році життя помер відомий діяч української діаспори Федір Павлович Габелко. Він вважав себе уродженцем сонячної Полтавщини, хоч доля склалася так, що народився… Читати далі »

Валентини Ланевич «Ви чули, як співають чорні солов’ї?»

Книга поезії та прози Валентини Ланевич «Ви чули, як співають чорні солов’ї?» вийшла у світ цього року у друкарні «Домінант» міста Мена, заснував яку відомий волонтер Анатолій Скиба. Мені ж… Читати далі »

Володимир Фриз: Скорбота чи антидержавний шабаш?

Події, що відбулися в Києві 9-го травня цього року, є підставою для аналізу та роздумів. А ще — зобов’язуючий привід для висновків і невідкладних дій. Аналізуючи ці події, у першу… Читати далі »

Червоні партизани: побутове насильство та ріки крові

Наступила темнота Появилась дрімота Із далекої дороги Заболіли у нас ноги. Ми зайшли в село до хати, Попросились ночувати. Нас хазяйка не пускає Зайшли в хату – виганяє. Ми до… Читати далі »

Бій за Макошино — переддень оборонних боїв української армії за Бахмач та Крути

6 січня 1918 року біля станції Макошине відбувся жорстокий бій між військами більшовицької Росії та Центральної Ради. Тут чи не вперше помірялися силами сталеві військові гіганти — бронепотяги. Сайт “Північний… Читати далі »

Артефакти

Невідома експедиція на Семенівщину

У 1935 році старший науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури, прилучанин Василь Маслов був направлений в експедицію на північ Чернігівщини – м. Семенівку та Семенівський район. Завдання – пошук матеріалів… Читати далі »

Менський козацький отаман Яків Омелюта.

Яків Омелюта був сотенним отаманом Менської сотні. Сотня створена на початку 1654 р. як військова та адміністративна одиниця Ніжинського полку, і проіснувала до 1782 року. Виникла внаслідок перемоги Богдана Хмельницького… Читати далі »

Ікона “Покрова Богородиці” з Чернігівщини

Ікона “Покрова Богородиці” із зображенням запорозьких козаків. Друга половина XVII ст. Походить із Чернігівщини.  

Український з’їзд у Чернігові (стенограма) (8–10 червня 1917 р.)

УКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД У ЧЕРНІГОВІ: СТЕНОГРАМА Засідання 8 червня. Одкрив збори І.Шраг вітанням, в якому зазначує, що тілько завдяки російській революції наші мрії про вільне життя здійснюються. Тепер ми можемо, не… Читати далі »

Дерев’яне рало наших предків

3,5 тисячолітнє дерев’яне рало (XIV століття до нашої ери), знайдене на торфосховищах Городнянського р-ну Чернігівщини. Дата визначена з допомогою вуглецевого аналізу. Рало – хліборобське знаряддя, схоже на плуг. Основна функція… Читати далі »

Чернігівська «Тріумфальна арка» в чотирьох фото

Коли сказати по правді, попри гучну назву це – звичайнісінькі собі ворота. Але про все по порядку. Свого часу Чернігів мав чотири такі арки. Стояли вони, як і належить міським… Читати далі »

Корупційний документ часів Київської Русі відкопали “чорні археологи”

Лист часів Князівства Київського 11-го сторіччя, написаний на свинцевій пластині, відкопали під Черніговом. Виставлять його у столичному музеї Шереметьєвих. Це найдавніший український документ. Свинцевий лист написаний грецькою мовою. Виявляється, це… Читати далі »

Панно “Біле і чорне” Михайла Жука: історія кохання П. Тичини.

У Чернігівському обласному художньому музеї ім. М. Галагана представлено панно Михайла Жука “Біле і чорне”. Це панно велике по розмірам 207х310 см., виконано мішаною технікою на семи окремих аркушах грубого… Читати далі »

Козелець: життя під німцем

Джерело: http://humus.livejournal.com/2722378.html

Історія Чернігова у графіті

Дивовижну історію зберігають шість будинків офіцерского складу, що розташовані за адресою пр-т Миру 143, 147, 151, 153, 155, 157. Збудовані в 1913-14 рр. вони майже повністю зберегли свою автентичність. В… Читати далі »

Документи

Кого на Сосниччині називали литвинами, а кого “зміїними головами”

“З фольклорних пережитків у минулому. Колись жителі одного села підсміювались над жителями другого, сусіднього, прикладали до них ущіпливі найменування. Так, наприклад, жителі с. Баби (нині с. Жовтневе Менського району) прозивали жителів с…. Читати далі »

Світлина з минулого: СНУМ вшановує Т. Шевченка

28 років тому 9 березня 1990 р., Чернігівський СНУМ вшанував пам’ять Т. Шевченка у Чернігові на Валу біля пам’ятника поету. Довідка: СНУМ – Спілка Незалежної Української Молоді, перша на Чернігівщині… Читати далі »

ПРИВІЛЕЙ ЧЕРНІГОВСЬКОМУ СТАРОСТІ М.КАЛІНОВСЬКОМУ.

Документ 6(19) березня 1634 р. де згадані населенні пункти Чернігівщини: Гущин, Стари Млин, Смиків, Хвац, Рижики, Хмельниця, Роїще (вперше), Холавін, Шульжин, Кирскі, Варинці, Петрушин, Чартория, Терехова, Юрсов, Товстоліс, Плоша, Піски,… Читати далі »

Українська Революція на Чернігівщині 1917-1920 рр. у листівках

Пропонований альбом “Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах” містить ілюстрації найактуальніших документів того періоду. Розрахований на істориків, краєзнавців, архівістів, учителів, студентів, учнів. © Державний архів Сумської області, 2005… Читати далі »

Репресії НКВД проти білорусів у документах СБУ та ЧОДА.

Чернігівські дослідники Максим Щербина та Олександр Ясенчук, за підтримки білоруських ся брів, провели дослідження справ репресованих білорусів у Чернігівському архіві СБУ. Мета дослідження, пошук слідів розстрілів у м. Гомель та… Читати далі »

Лист військового сотника самостійного війська України В.Павленка до І.Л.Шрага про організацію у Чернігові сотні

27 березня 1917 р. Джерело: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1917%20(03)%2027.lyst%201.php

Український з’їзд у Чернігові (стенограма)

(8–10 червня 1917 р.) _____________________ УКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД У ЧЕРНІГОВІ: СТЕНОГРАМА Засідання 8 червня. Одкрив збори І.Шраг вітанням, в якому зазначує, що тілько завдяки російській революції наші мрії про вільне життя… Читати далі »

Обіжник № 441 в.о. Чернігівського губерніального комісара І.Шрага керуючому Чернігівським відділення Державного банку про недійсність на території Чернігівщини декретів і розпоряджень Ради народних комісарів РСФРР

(27 лютого 1918 р.) Джерело: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1918(02)27.obiznyk.php

Надзвичайний стан, “п’ятірки”, “трійки”, продовольча диктатура

13 травня 1919 року на території Чернігівської губернії було оголошено надзвичайний стан. Приказ исполнительного комитетаЧерниговского губернскою Совета рабочих, Крестьянских и красноармейских депутатов оборганизации в связи с военным положением Чрезвычайного штаба… Читати далі »

Книги

Народна ікона Чернігівщини. Альбом.

Народна ікона Чернігівщини. Альбом. Упорядники: Оксана Романів-Тріска, Олександр Молодий, Андрій Кісь. – Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2015. – 424 с. (19 а.а.). – Тираж 1000 пр…. Читати далі »

Вишивка Чернігівщини

Автор: Віра Зайченко Мова видання: Українська Видавництво: РОДОВІД Рік видання: 2010 Обкладнинка: М’яка Стан: Нова Вишивка Чернігівщини – складова частина однієї з найяскравіших мистецьких сторінок України. Століттями розроблялися орнаменти і… Читати далі »

С. Леп’явко «Декілька слів про Чернігів».

Нова книга від історика Сергія Леп’явка «Декілька слів про Чернігів». Книжка є популярним історико-архітектурним нарисом, у якому в формі екскурсії розповідається про найвідоміші архітектурні пам’ятки Чернігова та історичні скарби, які… Читати далі »

Нова книга: «Нарис церковної історії села Роїще»

Нова книга поповнила бібліотечку краєзнавця. Це «Нарис церковної історії села Роїще» Олександра Ляшека. У книзі подано нарис історії релігійного життя в с. Роїще Чернігівського району, історія церковних громад, цвинтарів, священнослужителів… Читати далі »

Роман Бжеський – прелюдія поступу

Видавництво «Темпора» представило збірку праць видатного українського політичного та громадського діяча, дослідника і публіциста «Трохи дивакуватий, дуже неспокійний і фанатичний ерудит», який «мав рацію у багатьох, багатьох випадках» — це… Читати далі »

Нове чернігівське видання про «білі плями» в історії України

У середині червня 2016 року у Чернігівському інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського побачила світ нова книга «Матеріалиміжрегіональної науково-практичної конференції «Білі плями» в історії України». Це видання Українського… Читати далі »

Нова книга В. Моренця «Просвіта» інкогніта»

– саме таку назву носить нова книга знаного дослідника і краєзнавця Віктора Моренця. Видання розповідає читачам про історію «Просвіт», що діяли на Прилуччині у 1917-1922 роках. Видання вражає не лише… Читати далі »

“Невже це було з нами!?”: сповідь чернігівських дисидентів

Унікальна книга спогадів Олександра Лук’яненка –рідного брата політв’язня Левка Лук’яненка «Невже це було з нами» побачила світ у Менському видавництві «Домінант». – «Спогади Олександра Лук’яненка охоплюють переважно 40- 90 рр…. Читати далі »

Книга Ігоря Кондратьєва “Любецьке староство (XVI – середина XVII ст.)”

Вийшла друком книга чернігівського історика Ігоря Кондратьєва “Любецьке староство .)”. Її було презентовано 27 жовтня 2014 року у стінах Чернігівської міської бібліотеки імені Михайла Коцюбинського. Книга бере участь в обласному… Читати далі »

Вийшла книга про українську академію 1920-30-х у Чехословаччині

Вийшла друком книга “Подєбрадський полк” Армії УНР”, яка є першим томом серії “Енциклопедія Визвольної боротьби”. Про це ІП повідомили у прес-службі Історичного клубу “Холодний Яр”. Автори – Роман Коваль і… Читати далі »

Путівник

Могила Миколи Лебедя

«…З городської думи на зустріч винесли навіть старі міські корогви… На могилі були прощальні промови, в яких громадяни висловлювали свій сум та обурення з приводу наглої і передчасної смерті товариша… Читати далі »

Чернігівській гарнізон. Створення добровольчого полку ім. гетьмана Петра Дорошенка

«Приблизно у середині квітня 1917-го року на політичному овиді Чернігівщини зявилася цікаво постать… Се був звільнений як інвалід (контузія в голову) поручник російської армії Павленко. У Чернігові була тоді досить… Читати далі »

Ганжівщина

«Р. Ганжа походив з дрібної поміщицької родини, що мала ґрунтець під самим Черніговом, в місцевості, що так і називалася «Ганжовщиною». Зі спогадів Дмитра Дорошенка «Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920… Читати далі »

Будинок Іллі Шрага

«Недалечко (від будинку губернатора – О. Я.) мешкав Ілля Людвигович Шраг в своєму будинку на Петербурзькій вулиці, а насупроти нього, в старовиннім будинку початку XX в. – старенька графиня Милорадовичка,… Читати далі »

Будинок губернатора

«Губернаторський будинок у Чернігові – один з найкращих у цілій Росії. Чомусь для побудови й умеблювання його відпущено було кошти безпосередньо з міністерства царського двору і справді, будинок і тепер… Читати далі »

Чернігівська міська дума

“Василь Елланський … у перші дні революції на чернігівській міській вежі почепив національний український прапор… Якось зачепив вірьовкою за гостряк вершка будівлі й виліз на дашок і почепив.” Зі спогадів… Читати далі »

Будинок губернського земства і Красна площа

«Головою губерніальної земської управи був обраний колишній її голова О. Свічин, місцевий дідич, дуже поступова й всіма шанована людина, щирий приятель українства, особистий друг старого Шрага». Зі спогадів Дмитра Дорошенка… Читати далі »

Чернігівська чоловіча гімназія – alma mater багатьох учасників Української революції

«Заняття в гімназії починали о пів до 9-ої години. Коли ми ввійшли до довгого коридору, в якому були розміщені різні кляси, там кипіло життя. Я аж затримався на хвильку, коли… Читати далі »

Будинок Дворянських зібрань місце де вперше публічно виконано Державний гімн України

«Одиноким легальним виявом українського життя (в Чернігові – О. Я.) були концерти хору під орудою О. Приходька. Шевченківський концерт (до якого національний хор готувався ще перед революцією, але так трапилося,… Читати далі »

Будинок Дворянського пансіону — затишне гніздо для орлів Українського руху

«Опозиційні настрої чернігівського дворянства відбилися розуміється і на характері дворянського пансіону. Його організатором і першим директором був призначений порівняно молодий російський педагог Микола Юхимович Холодковський. Батько його займав якесь високе… Читати далі »

Статті

Семен Скрипка – підполковник армії УНР, родом з Ічнянщини

16 квітня 1896 року, 121 рік тому назад, у селі Бережівка (Ічнянський район, Чернігівська область) народився підполковник армії УНР Семен Іванович Скрипка. С. Скрипка закінчив 3-тю Київську гімназію, Київське військове училище… Читати далі »

Мстислав ХОРОБРИЙ і «Золота доба» Чернігова

Століттями Чернігів, головне місто слов’янського племені сіверян і найбільший історичний центр Північного Лівобережжя України, був столицею державного утворення або центром великої територіально-адміністративної одиниці: князівства, полку, воєводства, намісництва, губернії, області. Але… Читати далі »

Кого на Сосниччині називали литвинами, а кого “зміїними головами”

“З фольклорних пережитків у минулому. Колись жителі одного села підсміювались над жителями другого, сусіднього, прикладали до них ущіпливі найменування. Так, наприклад, жителі с. Баби (нині с. Жовтневе Менського району) прозивали жителів с…. Читати далі »

Хроніки Чернігівщини часів сталінізму

У нашому суспільстві ще вистачає індивідуумів, що марять Радянським Союзом. Вочевидь, вони мріють про дешеву ковбасу та горілку і думають, що у них збережуться Інтернет та звичні сьогодні свободи. Але… Читати далі »

За незалежну Україну – до останнього подиху

Досі про драматичну долю останнього начальника штабу Армії УНР генерал-хорунжого Петра Ліпка нічого не було відомо. У всіх біографічних довідниках його життєпис обривається 1922-м роком, коли він начебто повернувся з… Читати далі »

Славетний рід Лизогубів в історії України

«Олюднити» історію — значить осягнути її трагічну складність, глибину драматичних колізій, яскравість пристрастей, конфліктів, безліч болісних проблем минулого. А це неможливо зробити без доброго знання родоводу знаменитих українських сімей, відомих… Читати далі »

Світлина з минулого: СНУМ вшановує Т. Шевченка

28 років тому 9 березня 1990 р., Чернігівський СНУМ вшанував пам’ять Т. Шевченка у Чернігові на Валу біля пам’ятника поету. Довідка: СНУМ – Спілка Незалежної Української Молоді, перша на Чернігівщині… Читати далі »

Особи, що зазнали репресій за допомогу загону Галаки

с. Чудівка 1. Пилипович Василь Павлович, згідно даних репресивних органів 28.12.1905 р.н. (згідно метричної книги Петропавлівської церкви містечка Ріпки 28.12.1904 р.н.), у 1933 р. відбув 17 діб під вартою (з… Читати далі »

Антон Білоус – еміграційний видавець із Батурина

Останнім часом добре спопуляризовані імена двох батурян – бджоляра Петра Прокоповича і краєзнавця Василя Різниченка. Настав час видати твори того й другого. Але батуринська земля породила чимало інших визначних українських… Читати далі »

Чернігівці у 2-й Запорізькій бригаді армії УНР

В Державному архіві вищих органів влади України зберігається великий масив документів військових частин Українського війська періоду 1917-1921 рр. Серед цих документів є сорок одна «Реєстраційна картка» вояків 2-ї стрілецької Запорізької… Читати далі »