Авторські колонки

За читання Кобзаря — розстріл!

«Чернігівським обласним відділом ДПУ викрито і ліквідовано могутню широкорозгалужену контрреволюційну повстанську організацію, що ставила за мету збройне повалення радянської влади з метою відновлення на Україні буржуазного ладу під стягом так… Читати далі »

Страшна хроніка петрушинського голодомору

Практично всі приміські села на схід, північ та захід від Чернігова відносяться до числа найбільш постраждалих від голоду 1932-1933 років. Одне з них – Петрушин. На відміну від решти поселень,… Читати далі »

Адміністративно-територіальні реформи часів Голодомору

Останніми роками стало доброю традицією святкувати дні міст, селищ, у сільській місцевості з року в рік проходять дні села. З великою помпезністю проводяться Дні Чернігова, і це свято перетворюється на… Читати далі »

Шибениця (коловрат)

Зимовими розвагами сільської молоді була шибениця, вона представляла собою надіте на загнану у лід металеву вісь, колесо з воза із закріпленою на ньому довгою жердиною. На кінці жердини кріпились невеликі… Читати далі »

Славна спадкоємиця патріотичного священика

Позаторік побачила світ книга відомого дослідника історії Чернігово-Сіверщини Віктора Моренця «Церковно-визвольний рух на Чернігівщині в 1920 роках». 392 сторінкове видання висвітлює не вельми досліджене питання 100-річної  відстані від наших днів,… Читати далі »

Роїще часів гетьманату

Сто років тому, 29 квітня 1918 р., в Україні відбувся державний переворот і до влади прийшов Гетьман України П.Скоропадський. До подій пов’язаних з Гетьманатом були причетні і роїщани. Нажаль, за… Читати далі »

Невідома експедиція на Семенівщину

У 1935 році старший науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури, прилучанин Василь Маслов був направлений в експедицію на північ Чернігівщини – м. Семенівку та Семенівський район. Завдання – пошук матеріалів… Читати далі »

У нинішній Росії говорили українською

– Чия земля? – Калитчина. Діалог із відомої української трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» чітко ілюструє людську натуру, що завжди прагне перекроїти все на свою користь. Адже земля, територія зокрема,… Читати далі »

Децентралізація – шанс повернути Стародубські землі до складу Чернігівської області

Як відомо, Стародубські землі (нинішня Брянська область, РФ) протягом останніх років є фактично відірваним від України краєм. Здавна ця територія була історичною складовою Великої України, безпосередньо входячи до Чернігово-Сіверської землі…. Читати далі »

Кіношно-книжковий «Тарас Бульба»: маніпулятор Бортко, хитромудрий Гоголь.

Кадр із фільму В. Бортка “Тарас Бульба”До Дня Незалежності один з центральних телеканалів прокрутив, на їх думку, ну дуже патріотичний фільм – «Тарас Бульба». Стрічка і справді добротна, справжній епічний… Читати далі »

Артефакти

Прилучани у боротьбі за утвердження української мови на початку ХХ ст.

З книги: Моренець В. «Просвіта інкогніто»

Щедрівка з минулого

Ось і наступає час щедрівок. А які традиційні чернігівські колядки Ви знаєте? Наведу ж я Вам як зразок, декілька традиційних віршувань на Різдво, засівання та щедрівку записаних у 1889 р…. Читати далі »

Гральна карта: “Чернігівська губернія”.

Гральна карта початку 19-го століття, входить в набір з 60 карт, присвячених різним губерніям і територіям Російської імперії, в складі якої в той час входили Князівство Фінляндське, Королівство Польське та… Читати далі »

Невідома експедиція на Семенівщину

У 1935 році старший науковий співробітник Інституту історії матеріальної культури, прилучанин Василь Маслов був направлений в експедицію на північ Чернігівщини – м. Семенівку та Семенівський район. Завдання – пошук матеріалів… Читати далі »

Менський козацький отаман Яків Омелюта.

Яків Омелюта був сотенним отаманом Менської сотні. Сотня створена на початку 1654 р. як військова та адміністративна одиниця Ніжинського полку, і проіснувала до 1782 року. Виникла внаслідок перемоги Богдана Хмельницького… Читати далі »

Ікона “Покрова Богородиці” з Чернігівщини

Ікона “Покрова Богородиці” із зображенням запорозьких козаків. Друга половина XVII ст. Походить із Чернігівщини.  

Український з’їзд у Чернігові (стенограма) (8–10 червня 1917 р.)

УКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД У ЧЕРНІГОВІ: СТЕНОГРАМА Засідання 8 червня. Одкрив збори І.Шраг вітанням, в якому зазначує, що тілько завдяки російській революції наші мрії про вільне життя здійснюються. Тепер ми можемо, не… Читати далі »

Дерев’яне рало наших предків

3,5 тисячолітнє дерев’яне рало (XIV століття до нашої ери), знайдене на торфосховищах Городнянського р-ну Чернігівщини. Дата визначена з допомогою вуглецевого аналізу. Рало – хліборобське знаряддя, схоже на плуг. Основна функція… Читати далі »

Чернігівська «Тріумфальна арка» в чотирьох фото

Коли сказати по правді, попри гучну назву це – звичайнісінькі собі ворота. Але про все по порядку. Свого часу Чернігів мав чотири такі арки. Стояли вони, як і належить міським… Читати далі »

Корупційний документ часів Київської Русі відкопали “чорні археологи”

Лист часів Князівства Київського 11-го сторіччя, написаний на свинцевій пластині, відкопали під Черніговом. Виставлять його у столичному музеї Шереметьєвих. Це найдавніший український документ. Свинцевий лист написаний грецькою мовою. Виявляється, це… Читати далі »

Документи

Кого на Сосниччині називали литвинами, а кого “зміїними головами”

“З фольклорних пережитків у минулому. Колись жителі одного села підсміювались над жителями другого, сусіднього, прикладали до них ущіпливі найменування. Так, наприклад, жителі с. Баби (нині с. Жовтневе Менського району) прозивали жителів с…. Читати далі »

Світлина з минулого: СНУМ вшановує Т. Шевченка

28 років тому 9 березня 1990 р., Чернігівський СНУМ вшанував пам’ять Т. Шевченка у Чернігові на Валу біля пам’ятника поету. Довідка: СНУМ – Спілка Незалежної Української Молоді, перша на Чернігівщині… Читати далі »

ПРИВІЛЕЙ ЧЕРНІГОВСЬКОМУ СТАРОСТІ М.КАЛІНОВСЬКОМУ.

Документ 6(19) березня 1634 р. де згадані населенні пункти Чернігівщини: Гущин, Стари Млин, Смиків, Хвац, Рижики, Хмельниця, Роїще (вперше), Холавін, Шульжин, Кирскі, Варинці, Петрушин, Чартория, Терехова, Юрсов, Товстоліс, Плоша, Піски,… Читати далі »

Українська Революція на Чернігівщині 1917-1920 рр. у листівках

Пропонований альбом “Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах” містить ілюстрації найактуальніших документів того періоду. Розрахований на істориків, краєзнавців, архівістів, учителів, студентів, учнів. © Державний архів Сумської області, 2005… Читати далі »

Репресії НКВД проти білорусів у документах СБУ та ЧОДА.

Чернігівські дослідники Максим Щербина та Олександр Ясенчук, за підтримки білоруських ся брів, провели дослідження справ репресованих білорусів у Чернігівському архіві СБУ. Мета дослідження, пошук слідів розстрілів у м. Гомель та… Читати далі »

Лист військового сотника самостійного війська України В.Павленка до І.Л.Шрага про організацію у Чернігові сотні

27 березня 1917 р. Джерело: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1917%20(03)%2027.lyst%201.php

Український з’їзд у Чернігові (стенограма)

(8–10 червня 1917 р.) _____________________ УКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД У ЧЕРНІГОВІ: СТЕНОГРАМА Засідання 8 червня. Одкрив збори І.Шраг вітанням, в якому зазначує, що тілько завдяки російській революції наші мрії про вільне життя… Читати далі »

Обіжник № 441 в.о. Чернігівського губерніального комісара І.Шрага керуючому Чернігівським відділення Державного банку про недійсність на території Чернігівщини декретів і розпоряджень Ради народних комісарів РСФРР

(27 лютого 1918 р.) Джерело: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1918(02)27.obiznyk.php

Надзвичайний стан, “п’ятірки”, “трійки”, продовольча диктатура

13 травня 1919 року на території Чернігівської губернії було оголошено надзвичайний стан. Приказ исполнительного комитетаЧерниговского губернскою Совета рабочих, Крестьянских и красноармейских депутатов оборганизации в связи с военным положением Чрезвычайного штаба… Читати далі »

Книги

“Локальна історія” №5: Закарпаття.

Черговий номер глянцевого історичного журналу «Локальна історія» тепер у #КМЦІнтермеццо  (це вже 5-й номер). Цього разу журнал присвячений 80-річчю проголошення Карпатської України та загалом Закарпаттю. Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та… Читати далі »

В.Є. Куриленка «Мізин. Крізь безодню віків»

Цю книгу написав на основі спогадів та численних робочих щоденників відомий краєзнавець українського Подесення Куриленко Василь Єлисейович. Його життєвий шлях обірвався 16 березня 2011 року. Василь Єлисейович не встиг підготувати… Читати далі »

Народна ікона Чернігівщини. Альбом.

Народна ікона Чернігівщини. Альбом. Упорядники: Оксана Романів-Тріска, Олександр Молодий, Андрій Кісь. – Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2015. – 424 с. (19 а.а.). – Тираж 1000 пр…. Читати далі »

Вишивка Чернігівщини

Автор: Віра Зайченко Мова видання: Українська Видавництво: РОДОВІД Рік видання: 2010 Обкладнинка: М’яка Стан: Нова Вишивка Чернігівщини – складова частина однієї з найяскравіших мистецьких сторінок України. Століттями розроблялися орнаменти і… Читати далі »

С. Леп’явко «Декілька слів про Чернігів».

Нова книга від історика Сергія Леп’явка «Декілька слів про Чернігів». Книжка є популярним історико-архітектурним нарисом, у якому в формі екскурсії розповідається про найвідоміші архітектурні пам’ятки Чернігова та історичні скарби, які… Читати далі »

Нова книга: «Нарис церковної історії села Роїще»

Нова книга поповнила бібліотечку краєзнавця. Це «Нарис церковної історії села Роїще» Олександра Ляшека. У книзі подано нарис історії релігійного життя в с. Роїще Чернігівського району, історія церковних громад, цвинтарів, священнослужителів… Читати далі »

Роман Бжеський – прелюдія поступу

Видавництво «Темпора» представило збірку праць видатного українського політичного та громадського діяча, дослідника і публіциста «Трохи дивакуватий, дуже неспокійний і фанатичний ерудит», який «мав рацію у багатьох, багатьох випадках» — це… Читати далі »

Нове чернігівське видання про «білі плями» в історії України

У середині червня 2016 року у Чернігівському інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського побачила світ нова книга «Матеріалиміжрегіональної науково-практичної конференції «Білі плями» в історії України». Це видання Українського… Читати далі »

Нова книга В. Моренця «Просвіта» інкогніта»

– саме таку назву носить нова книга знаного дослідника і краєзнавця Віктора Моренця. Видання розповідає читачам про історію «Просвіт», що діяли на Прилуччині у 1917-1922 роках. Видання вражає не лише… Читати далі »

“Невже це було з нами!?”: сповідь чернігівських дисидентів

Унікальна книга спогадів Олександра Лук’яненка –рідного брата політв’язня Левка Лук’яненка «Невже це було з нами» побачила світ у Менському видавництві «Домінант». – «Спогади Олександра Лук’яненка охоплюють переважно 40- 90 рр…. Читати далі »

Путівник

Могила Миколи Лебедя

«…З городської думи на зустріч винесли навіть старі міські корогви… На могилі були прощальні промови, в яких громадяни висловлювали свій сум та обурення з приводу наглої і передчасної смерті товариша… Читати далі »

Чернігівській гарнізон. Створення добровольчого полку ім. гетьмана Петра Дорошенка

«Приблизно у середині квітня 1917-го року на політичному овиді Чернігівщини зявилася цікаво постать… Се був звільнений як інвалід (контузія в голову) поручник російської армії Павленко. У Чернігові була тоді досить… Читати далі »

Ганжівщина

«Р. Ганжа походив з дрібної поміщицької родини, що мала ґрунтець під самим Черніговом, в місцевості, що так і називалася «Ганжовщиною». Зі спогадів Дмитра Дорошенка «Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920… Читати далі »

Будинок Іллі Шрага

«Недалечко (від будинку губернатора – О. Я.) мешкав Ілля Людвигович Шраг в своєму будинку на Петербурзькій вулиці, а насупроти нього, в старовиннім будинку початку XX в. – старенька графиня Милорадовичка,… Читати далі »

Будинок губернатора

«Губернаторський будинок у Чернігові – один з найкращих у цілій Росії. Чомусь для побудови й умеблювання його відпущено було кошти безпосередньо з міністерства царського двору і справді, будинок і тепер… Читати далі »

Чернігівська міська дума

“Василь Елланський … у перші дні революції на чернігівській міській вежі почепив національний український прапор… Якось зачепив вірьовкою за гостряк вершка будівлі й виліз на дашок і почепив.” Зі спогадів… Читати далі »

Будинок губернського земства і Красна площа

«Головою губерніальної земської управи був обраний колишній її голова О. Свічин, місцевий дідич, дуже поступова й всіма шанована людина, щирий приятель українства, особистий друг старого Шрага». Зі спогадів Дмитра Дорошенка… Читати далі »

Чернігівська чоловіча гімназія – alma mater багатьох учасників Української революції

«Заняття в гімназії починали о пів до 9-ої години. Коли ми ввійшли до довгого коридору, в якому були розміщені різні кляси, там кипіло життя. Я аж затримався на хвильку, коли… Читати далі »

Будинок Дворянських зібрань місце де вперше публічно виконано Державний гімн України

«Одиноким легальним виявом українського життя (в Чернігові – О. Я.) були концерти хору під орудою О. Приходька. Шевченківський концерт (до якого національний хор готувався ще перед революцією, але так трапилося,… Читати далі »

Будинок Дворянського пансіону — затишне гніздо для орлів Українського руху

«Опозиційні настрої чернігівського дворянства відбилися розуміється і на характері дворянського пансіону. Його організатором і першим директором був призначений порівняно молодий російський педагог Микола Юхимович Холодковський. Батько його займав якесь високе… Читати далі »

Статті

Підведено підсумки першої в Україні адвокаційної компанії по внесенню змін щодо прав жінок до обласної програми соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей

На Чернігівщині коаліцією громадських організацій була реалізована адвокаційна кампанія, спрямована на внесення рекомендацій міжнародної «Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» (СEDAW) до «Програми соціальної підтримки учасників… Читати далі »

Повстанський рух на Чернігівщині початку 1920-х років і Роїще

В радянській історіографії Чернігівщини доби Української революції 1917-1921 рр. Роїще показане, як осередок більшовицького руху в Чернігівському повіті. Так звана «Роїська республіка» 1918 р. Тобто складається таке враження, що переважна… Читати далі »

Олександр Корнієвський: Made in Korukivka

Сьогодні, 21 березня виповнюється 120-та річниця від дня народження Олександра Самойловича КорнієвськогоДо цієї дати ми пропонуємо вашій увазі статтю Потапчук Наталії, журналістки “УКРІНФОРМ”, яка записала інтерв’ю з бандуристорм Миколою Єщенко. Ці двоє… Читати далі »

Таємниці життя кобзаря Олександра Корнієвського. Відео.

— «Зрештою, моє горе обернулося для мене великим щастям; я залишився живим і зберіг своє здоров’я», — написав 4 листопада 1986 автор сучасної української концертної бандури, кобзар та лірник –… Читати далі »

Чернігівці у “Карпатській січі”

“Найменша держава з найбільшими національними амбіціями”, – так у міжвоєнний період у Європі називали Карпатську Україну – сучасну територію Закарпатської області. Тоді, восени 1938-го, Карпатська Україна отримала автономію у складі… Читати далі »

Іван Георгійович Спаський – ніжинець, що став засновником вітчизняної нумізматичної школи

Цього року виповнюється 115 років від дня народження Івана Георгійовича Спаського – видатного вченого, нумізмата, визнаного засновника вітчизняної нумізматичної школи, який понад 50 років працював у відомому на весь світ… Читати далі »

За читання Кобзаря — розстріл!

«Чернігівським обласним відділом ДПУ викрито і ліквідовано могутню широкорозгалужену контрреволюційну повстанську організацію, що ставила за мету збройне повалення радянської влади з метою відновлення на Україні буржуазного ладу під стягом так… Читати далі »

Модест Семирозум — забутий командир бою під Крутами

Військовий міністр Микола Порш призначив новим начальником 1-ї Української військової школи російськомовного полковника Івана Скорино. Модест Семирозум, порадившись із шкільною радою, поставив ультиматум — негайно забиратись із школи. Скорино швидко… Читати далі »

Редакція газети «Українське Полісся» в Чернігові у період німецької окупації 1941–1943 роки

З першого номера в газеті розміщувалися статті, які агітували за «Самостійну Україну», критикували радянську владу, її керівників та ін. Тираж складав 3000 примірників: на початку виходила 3 рази на тиждень; пізніше, з причин дефіциту паперу, – 2 рази.

Вояки УПА З Холмів

Історик В. Сергійчук у своєму дослідженні подав перелік з 92 чернігівців, що фігурують у реєстрі обліку вояків УПА, серед яких 33 бійці  були із селища Холми, а ще  24 – з тодішнього… Читати далі »